ТЕРМІНОЛОГІЧНА НЕУЗГОДЖЕНІСТЬ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ АНАЛОГІВ МОЛОКА РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Анотація

У статті розглядається проблема неузгодженості в термінології, яка використовується для визначення найменування альтернативної молочної продукції. Метою дослідження є аналіз проблем, пов’язаних із вживанням назв, що притаманні традиційним молочним продуктам, для найменування об’єктів дослідження та встановлення найбільш коректного науково обґрунтованого варіанта. Відомо, що з техноло-гічної точки зору та за харчовим профілем “альтернативне молоко” не відповідає характеристикам тради-ційної продукції, а, отже, не може мати таку ж назву. Також встановлено, що споживачі вважають ці про-дукти з рослинної сировини еквівалентними молочним за споживними властивостями. Отже, вивчення термі-нологічного апарату, який може бути використаний для найменування досліджуваної групи продуктів та встановлення найбільш коректного формулювання, є актуальним. З’ясовано, що сьогодні пропонується вико-ристовувати такі поняття, як “замінник”, “аналог”, “імітація”, “альтернатива” (“альтернативне молоко” та, відповідно, “альтернативна молочна продукція”). Проаналізовано лексичне значення кожного з цих варіан-тів та встановлено, що поняття “замінник” та “альтернатива” передбачають, що напій рослинного похо-дження схожий на традиційне молоко за хімічним складом та деякими показниками; “імітація” може сприй-матися споживачами як підробка традиційного молока та молочних продуктів. Таким чином, використання зазначених термінів може вводити в оману споживачів. Визначено, що найбільш коректним є використання поняття “аналог молока”, що обумовлено наявністю деяких спільних властивостей між напоями рослинного та тваринного походження, зокрема консистенції та зовнішнього вигляду, а також можливості їх викорис-тання для приготування йогуртів, морозива, сирів тощо. Підтверджено, що присвоєння рослинним напоям назв традиційних молочних продуктів може вводити в оману споживачів щодо їх споживних властивостей, а отже, може завдавати шкоди здоров’ю. Доведено, що врегулювання термінологічної неузгодженості на зако-нодавчому рівні є важливим, тому що це сприятиме захисту споживачів, запобіганню недобросовісній конку-ренції між виробниками, а також прискоренню процедури митного оформлення при переміщенні аналогів мо-лока рослинного походження через митний кордон України.