ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ СИРОВИННОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Анотація
Анотація. В статті розглянуті особливості прийняття управлінських рішень у сфері забезпечення підприємств харчової промисловості сировиною агропромислового комплексу України. Показані основні проблеми і їх вирішення при побудові нових підприємств із переробки харчової сировини. Обґрунтовані основні напрямки регулювання розвитком інтеграційних процесів виробництва харчової продукції з раціональним розміщенням регіональних переробників сільськогосподарської продукції і їх сировинного забезпечення, в умовах сучасної економічної кон’юнктури. У цих умовах показано регіональний поділ праці виробництва продовольчих товарів та економічно вигідні умови участі, які вимагають нового підходу в розвитку та розміщенні переробних галузей АПК для реалізації кінцевих цілей: надійного постачання населення продуктами харчування, що відповідають за обсягом і структурою раціональним нормам споживання; збалансування обсягів продовольства при доцільній його структурі з платоспроможним попитом населення; створення стійких резервних ресурсів продовольства. Виділені основні вимоги щодо забезпечення харчових підприємств агропромисловою сировиною. Розглянуті фактори складу сировинної бази харчових підприємств, їх сировинні зони і критерії оцінки, засади розміщення підприємств харчової промисловості. Процес раціоналізації розміщення різних видів виробничо-господарських суб’єктів є найважливішою умовою результативного функціонування та успішного розвитку підприємств галузі. Розроблений алгоритм обґрунтування розміщення харчових підприємств із урахуванням розташування джерел сировинних ресурсів на території України. Визначена необхідність розвитку переробних підприємств різних типів: великих, середніх та малих, які посилять адаптивність регіональної економіки до вимог ринку. Щоб забезпечити довгострокову доступність до найважливішої сировини за конкурентними цінами, організаціям потрібна добре розроблена стратегія закупівель, базована на систематичному аналізі. Стратегічний підхід у забезпеченні сировинними ресурсами орієнтований на підприємство, на перспективну роботу. Виробництва змушені шукати нові бізнес-моделі та джерела конкурентної переваги, а тому мають формувати мережі з метою ефективного постачання сировини. У той самий час, як роль управління поставками напівфабрикатів зростає, зростає і роль стратегії поставок, яка стала більш вагомою.
Посилання
2. Новак Н. Організація та управління інноваційно-інвестиційною діяльністю виробників органічної продукції. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 11. С. 24-27.
3. Попко О. В. Стратегічні імперативи маркетингової діяльності операторів молочного ринку України : монографія. Рівне : НУВГП, 2020. 251 с.
4. Попко О. В. Важливість глобальної продовольчої проблеми для України. Вісник ЖДТУ. Економіка, управління та адміністрування. 2019. № 2(88). С. 46-51.
5. Стегней М. Аналіз виробництва сільськогосподарської продукції в контексті продовольчої безпеки: регіональний та національний аспект. Економіка і суспільство. 2017. № 12. С. 149-154.
6. Феєр О. Інвестиційне забезпечення діяльності вітчизняних підприємств. Науковий вісник Мукачівського державного університету. 2016. С. 112-117. 7. Boucher S., Carter M., Guirkinger C. Risk Rationing and Wealth Effects in Credit Markets: Theory and Implications for Agricultural Development. American Journal of Agricultural Economics. 2008. 2 (90), 409-423.
8. Klochan V., Klochan I. Improvement of the Mechanism of State Regulation of Investment in the Innovative development of the Agrarian Sector. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. 4 (2), 99-105. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018- 4-2-99-105.
9. Vyshnevska O., Kaliuzhna O., Irtyscheva I. Infrastructure Provision of the Agrarian Market in the Globalized Environment. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. 5 (5), 39-46. https://doi.org/10.30525/2 256-0742/2019-5-5-39-46.