ТЕХНОЛОГІЯ ЗАКВАСКИ СПОНТАННОГО БРОДІННЯ З БОРОШНА ПШЕНИЧНОГО ВИЩОГО ГАТУНКУ ТА ЇЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ
Анотація
Поширеними в Україні способами приготування хліба є безопарний, опраний, заварний. Традиційним для українців є спосіб вчинення хліба на заквасці. Закваска є симбіозом молочнокислих бактерій і диких дріжджів, вона підвищує харчову цінність готових хлібобулочних виробів, завдяки ферментативним процесам, які запускаються мікроорганізмами закваски. Хліб на заквасці більш ароматний, має вищу поживну цінність, порівняно з виробами, приготованими за іншими технологіями, через це останнім часом він набирає популярність. Глікемічний індекс хліба, приготованого на заквасці, нижче. Молочнокислі бактерії гідролізують альбуміни, глобуліни та гліадини під час ферментації закваски, протеоліз лактобактеріями знижує вміст глютену, а також позитивно впливає на реологічні властивості тіста приготованого на заквасці. Тривала ферментація тіста сприяє накопиченню вітамінів. Вважається, що для отримання заквасок спонтанного бродіння найбільш підходить житяне або цільнозернове пшеничне борошно. Використання пшеничного борошна вищого ґатунку для отримання заквасок спонтанного бродіння вивчено обмежено. В роботі представлені результати одержання продукту довгої ферментації – закваски спонтанного бродіння з пшеничного борошна вищого ґатунку, вплив температури навколишнього середовища та часу бродіння на органолептичні та технологічні показники закваски. Показано, що оптимальною температурою для культивування закваски є 25-28 оС. Отримана закваска мала кислотно-спиртовий запах, кислотність 16,5 оН, характеризувалась інтенсивним бродінням. За органолептичними показниками хліб, отриманий на культивованій заквасці мав скоринку рівномірного забарвлення, м’якушка хліба розвинута, еластична та пропечена, пористість середня. Смак з легкою кислинкою, аромат властивий пшеничному хлібу.
Посилання
2. Челябієва В.М., Буяльська Н.П., Березкина Н.А. Мікрофлора борошна як стартер процесів бродіння у харчових технологіях. Технічні науки та технології.2024. № 1(35). С. 204-211.
3. Liljeberg H.G, Lönner C.H, Björck I.M. Sourdough fermentation or addition of organic acids or corresponding salts to bread improves nutritional
properties of starch in healthy humans. Journal of nutrition. 1995. №125(6). Р. 1503-11.
4. Liljeberg H, Björck I. Bioavailability of starch in bread products. Postprandial glucose and insulin responses in healthy subjects and in vitro resistantstarch content. European Journal of Clinical Nutrition. 1994. №48(3). Р.151-63.
5. Larsson M., Sandberg A.-S. Phytate reduction in bread containing oat flour, oat bran or rye bran. Journal of Cereal Science. 1991. №14(2). P. 141-149.
6. Cagno Raffaella Di., De Angelis M., Lavermicocca P., De Vincenzi M., Giovannini C., Faccia M., Gobbetti M. Proteolysis by Sourdough
Lactic Acid Bacteria: Effects on Wheat Flour Protein Fractions and Gliadin Peptides Involved in Human Cereal Intolerance. Applied and Environmental Microbiology. 2002. № 68(2). Р. 623-633.
7. Михонік Л. А., Гетьман І. А., Бєла Н. А., Богдан Г. С. Показники якості заквасок спонтанного бродіння з борошна круп’яних культур в процесі
низькотемпературного консервування. Продовольчі ресурси. 2018. № 11. С. 116–122.
8. Науменко О. В., Гетьман І. А., Королюк К. Є., Лук’янчук І. В. Особливості використання заква-
сок спонтанного бродіння в хлібопеченні. Продовольчі ресурси. 2023. № 11(21). С. 112–121.
9. Пшенишнюк Г. Ф., Ковпак Ю. С. Вплив жит-
ніх заквасок спонтанного бродіння на кінетику
кислотонакопичення в тісті та якість хліба. Хар-
чова наука і технологія. 2011. № 1(14). С. 43–46.
10. Дробот В. І., Сильчук Т. А. Використання
закваски спонтанного бродіння при виробництві
житньо-пшеничного хліба. Наукові праці Націо-
нального університету харчових технологій. 2016.
№ 22(1). С. 180-184.