ГЛОБАЛЬНІ ТРЕНДИ ХАРЧУВАННЯ: ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я
Анотація
Глобальні тренди харчування постійно змінюються, відображаючи нові наукові дослідження, культурні зміни та економічні фактори. Ця стаття аналізує сучасні світові харчові тренди, такі як веганство, вегетаріанство, “кето-дієту”, безглютенове харчування, харчування на основі рослинних продуктів та інші популярні дієти. Кожен із цих підходів до харчування має свої переваги та недоліки, які можуть значно вплинути на здоров’я людини. Метою даного дослідження є систематичний аналіз глобальних трендів у харчуванні, їх переваг, недоліків та вплив на фізичне та психічне здоров’я людей, враховуючи їхній спосіб життя, соціально-економічний статус і культурні фактори. Визначено можливі недоліки та ризики, пов’язані з популярними дієтами, включаючи дефіцит поживних речовин, негативний вплив на метаболізм, соціальні та культурні проблеми, а також психологічний фактор. Інтегровано наукові дані для формування об’єктивного розуміння впливу трендів харчування на здоров’я, враховуючи індивідуальні особливості та потреби. Розроблено рекомендації для покращення харчування, які б сприяли здоровому способу життя, враховуючи індивідуальні уподобання, соціальні та економічні можливості. Розглянуто етичні питання, пов’язані з вибором харчових продуктів, включаючи захист тварин і відповідальне споживання. Досліджено екологічний вплив різних дієт, зокрема споживання м’яса, рослинних продуктів, а також стратегій зменшення харчових відходів, з метою визначення найактуальніших практик. У статті підкреслюється важливість збалансованого підходу до харчування та необхідність індивідуального підбору дієти, що враховує особисті потреби, цілі та стан здоров’я кожної людини. Розроблено рекомендації для покращення харчування, які сприяють здоровому способу життя, враховуючи індивідуальні уподобання, соціальні та економічні можливості. Аналіз глобальних харчових трендів сприяє розумінню майбутніх змін у харчовій індустрії, що дозволить адаптуватися до нових викликів та можливостей.
Посилання
2. Domański H., Karpiński Z., Przybysz D., Straczuk J. Wzory jedzenia a struktura społeczna. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2015. P. 254.
3. Bylok F. Społeczne aspekty konsumpcji żywności – socjologiczna perspektywa. Handel Wewnętrzny. 2018. Vol. 1(372). P. 5-16.
4. Hanus G. Prozdrowotne zachowania konsumentów na światowym rynku żywieniowym. Studia Ekonomiczne. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego w Katowicach. 2017. Vol. 326. P. 75-88.
5. Jedlecka W. Wegetarianizm we współczesnych religiach światowych. Zarys problemu. Filozofia Publiczna i Edukacja Demokratycznа. 2016. Vol. 5(1). P. 263-278.
6. Dejnaka A. Sposoby odżywiania się przez konsumentów – nowe trendy. Zdrowie i style życia. Wyzwania ekonomiczne i społeczne. Wrocław : E-Wydawnictwo. Prawnicza i Ekonomiczna Biblioteka Cyfrowa. Wydział Prawa, Administracji i Ekonomii Uniwersytetu Wrocławskiego, 2019. P. 97-111.
7. Grzybowska-Brzezińska M. Świadomość ekologiczna konsumentów a ich zachowania na rynku żywności. Studia i Materiały Polskiego Stowarzyszenia Zarządzania Wiedzą. 2011. Vol. 51. P. 242-253.
8. Radziszewska A. Nowe wzorce konsumpcji w zachowaniach polskich konsumentów. Handel Wewnętrzny. 2017. Vol. 1(366). P. 286-297.
9. Jaworski M., Fabisiak A. Psychospołeczne determinanty wyboru żywności. Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula. 2017. Vol. 54(3). P. 17-29.
10. Clem J., Barthel B. A Look at Plant-Based Diets. Mo Med. 2021. Vol. 118(3). P. 233-238.
11. Pyrzyńska E. Dieta wegetariańska w świetle zasad prawidłowego odżywiania – postawy i zachowania wegetarian w Polsce. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie. 2013. Vol. 906. P. 27-36.
12. Gertig H., Przysławski J. Bromatologia. Zarys nauki o żywności i żywieniu. Warszawa : Wydawnictwo Lekarskie PZWL, 2022. P. 468.
13. Derbyshire E. J. Flexitarian diets and health: A review of the evidence-based literature. Frontiers of Nutrition. 2017. Vol. 3(55). P. 1-8.
14. Gupta R. S., Warren C. M., Smith B. M., Jiang J., Blumenstock J. A., Davis M. M., Schleimer R. P., Nadeau K. C. Prevalence and Severity of Food Allergies Among US Adults. JAMA Netw Open. 2019. Vol. 2(1). URL: doi: 10.1001/jamanetworkopen.2018.5630.
15. Dittfeld A., Gwizdek K., Parol D., Michalski M. Dieta bezglutenowa – charakterystyka grup docelowych. Postępy Higieny i Medycyny Doświadczalnej. 2018. Vol. (72). P. 227-239.
16. Burrows T., Hides L., Brown R., Dayas C. V., Kay-Lambkin F. Differences in Dietary Preferences, Personality and Mental Health in Australian Adults with and without Food Addiction. Nutrients. 2017. Vol. 9(3). P. 285. URL: https://doi.org/10.3390/nu9030285.
17. Poore J., Nemecek T. Reducing Food’s environmental impacts through producers and consumers. Science. 2018. Vol. 360(6392). P. 987-992. URL: doi: 10.1126/science.aaq0216.
18. Tschofen P., Azevedo I. L., Muller N. Z. Fine particulate matter damages and value added in the US economy. Proc. Natl. Acad. Sci. 2019. Vol. 116(40). P. 19857-19862.
19. Rust N. A., Ridding L., Ward C., Clark B., Kehoe L., Dora M., Whittingham M. J., McGowan P., Chaudhary A., Reynolds C. J., Trivedy C., West N. How to transition to reduced-meat diets that benefit people and the planet. Sci Total Environ. 2020. Vol. 20. P. 718. URL: doi: 10.1016/j.scitotenv.2020.137208.
20. Gawęcki J. Wegetarianizm jako dieta alternatywna. Kompendium wiedzy o żywności, żywieniu i zdrowiu. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2007. P. 472.
21. Joanna Roś, Kamil M. Wieczorek. Ludzkie, nie-ludzkie, arcyzwierzęce. Animalocentryzm? Siemianowice Śląskie : Wydawnictwo Leimak, 2016. P. 264.
22. Bubis E., Przetaczek-Rożnowska I. Gluten i choroby wynikające z jego nietolerancji. Kosmos. Problemy Nauk Biologicznych. 2016. Vol. 65(2). P. 293-294.
23. Wągrowska K. Życie zero waste. Warszawa : Społeczny Instytut Wydawniczy Znak, 2019. P. 329.
24. Zalega T. New Consumer Trends. W: Burchard-Dziubińska, M. (red.). Towards a Green Economy. From ideas to practice. Łódź : Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2015. P. 128.
