РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ОСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ В КОНТЕКСТІ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Анотація

У статті розглядається проблема раціоналізації структури освітньої мережі територіальних громад України у контексті ефективного використання фінансових ресурсів. В умовах проведення реформи децентралізації та розширення повноважень місцевих органів самоврядування питання оптимального управління видатками набуває особливої актуальності. Територіальні громади отримують значну частку ресурсів на соціальні потреби, зокрема - на освіту, що обмежує їхні можливості для капітальних інвестицій та реалізації програм соціально-економічного розвитку. У цьому контексті раціоналізація шкільної мережі розглядається як інструмент зменшення фінансового навантаження на бюджети громад і держави. Проаналізовано демографічні та фінансові аспекти функціонування закладів середньої освіти на прикладі Львівської області. Проведено статистичний аналіз чисельності учнів, народжуваності та коефіцієнтів фертильності, який свідчить про значне скорочення контингенту школярів упродовж останніх трьох десятиліть. При цьому площа шкільних приміщень на одного учня зростала, що свідчить про зниження фактичної наповнюваності класів. Аналіз освітньої субвенції показав, що громади з малокомплектними школами здійснюють значно більші видатки на одного учня, що створює прямий тиск на фінансову спроможність місцевих бюджетів. Встановлено негативну кореляцію між середньою чисельністю учнів у класах та обсягом освітньої субвенції на одного учня, що підтверджено проведеним кореляційно-регресійним аналізом (R2=0,7542), демонструючи, що понад 75% коливань фінансування пояснюється змінами у наповнюваності класів. Дослідження дозволило класифікувати територіальні громади Львівської області за індексом фінансової спроможності шкільної мережі на “зелену”, “помаранчеву” та “червону” зони. Лише сім громад належать до “зеленої зони”, де формується фінансовий резерв для розвитку матеріально-технічної бази шкіл, тоді як понад 56% громад потрапляють до “червоної зони”, що свідчить про високий рівень фінансового навантаження через низьку фактичну наповнюваність класів. У висновках наголошено, що оптимізація освітньої мережі є критично необхідною для забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів та економії бюджетних коштів. При цьому процес оптимізації повинен враховувати соціальні аспекти: забезпечення доступності освіти, перетворення малокомплектних шкіл на центри культурного життя та цільове інвестування вивільнених коштів у розвиток сільських територій. Раціоналізація шкільної мережі має стати складовою стратегією розвитку територіальних громад, сприяти покращенню соціально-демографічної ситуації та підвищенню ефективності управління місцевими фінансовими ресурсами.