СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ У НАУЦІ Й ОСВІТІ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

PDF

Ключові слова

наука
освіта
структурні зрушення
розвиток національної економіки

Як цитувати

Бицюра, Ю. В. (2020). СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ У НАУЦІ Й ОСВІТІ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ. Підприємництво і торгівля, (27), 5-12. https://doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-01

Анотація

Наука й освіта є провідними чинниками підвищення рівня соціально-економічного розвитку. Значні переваги у створенні умов для зростання якості життя, конкурентоспроможності національної економіки та соціально-економічного розвитку суспільства мають країни, що дбають про розвиток науки й освіти. Найбільш динамічна група економік країн Східної Азії демонструє найбільшу динаміку витрат на НДДКР. США, намагаючись не втратити провідні позиції наукового та інноваційного центру, за останні роки також збільшили вкладення у НДДКР. Водночас країни – лідери технологічного розвитку не лише нарощують чисельність своїх працівників у сфері НДДКР, а й концентрують їх на тих напрямах, які розвиватимуться найбільш динамічно в перспективі. У розвинутих країнах світу за останні роки відбувалися значні структурні зміни в системі випуску фахівців із вищою освітою, зокрема: зростає роль природничих наук, математики та статистики; спостерігається уповільнення підготовки фахівців за програмами з інформаційно-комунікаційних технологій; провідне місце у структурі підготовки фахівців посідають спеціальності, пов’язані з медициною та соціальними програмами. Україна у питаннях слідування прогресивним світовим тенденціям структурних зрушень у науці й освіті відіграє переважно пасивну роль. Структура випуску фахівців із вищою освітою в Україні переважно не відповідає загальносвітовим трендам, відбувається значне зменшення чисельності кваліфікованих наукових кадрів, скорочення обсягу фінансування НДДКР та нівелювання пріоритету науки й освіти. Поряд зі скороченням чисельності наукових працівників в Україні спостерігається позитивна тенденція до поліпшення якості структури зайнятості за науковими напрямами, які є зараз найпрогресивнішими у світі щодо розроблення нових технологій, що забезпечують конкурентні переваги на глобальному рівні. В останні роки збільшилася чисельність працівників таких відділень Національної академії наук України, як фізико-технічні проблеми енергетики, загальна біологія, фізико-технічні проблеми матеріалознавства, біохімія, фізіологія і молекулярна біологія. Таким чином, Україна поступово починає відновлювати свій науковий та інтелектуальний потенціал у критично важливих сферах досліджень. Підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки потребує кардинальної зміни державницького підходу до розв’язання проблем кадрового та фінансового забезпечення науки й освіти, стимулювання інноваційного розвитку вітчизняної економіки. Необхідно активізувати розвиток інноваційно орієнтованих галузей економіки, простимулювати попит на наукові розробки з боку реального виробничого сектору, забезпечити гармонійну взаємодію освіти, науки та виробництва.

https://doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-01
PDF

Посилання

OECD. Employment and Growth in the Knowledge-based Economy. Paris : Organisation for Economic Co-operation and Development, 1996. 389 p.

Information Resources Management: management in our knowledge-based society and economy. John R. Beaumont and Ewan Sutherland. Oxford; Boston : Butterworth-Heinemann, 1992. 309 p.

Україна у вимірі економіки знань / за ред. В. Геєця ; Ін-т економіки та прогнозування НАН України. Київ : Основа, 2006. 588 с.

Becker Gary S. Human Capital: a theoretical and empirical analysis, with special reference to education. New York : National Bureau of Economic Research; distributed by Columbia University Press, 1964. 187 p.

Shultz Theodore W. Investment in Human Capital; the role of education and of research. New York, Free Press, 1971. 272 p.

Rivera-Batiz L.A., Romer P.M. Economic integration and endogenous growth. Quarterly Journal of Economics. 1991. Vol. 106. P. 531–555.

Endogenous growth / edited by Torben M. Andersen and Karl O. Moene. Oxford, UK ; Cambridge, MA, USA : Blackwell Publishers, 1993. 243 p.

Aghion Philippe and Peter Howitt. Endogenous growth theory. Cambridge, Mass. : MIT Press, 1998. 694 p.

Моделі ендогенного зростання економіки України / за ред. М. Скрипниченко. Київ : Ін-т екон. та прогнозув., 2007. 576 с.

Інноваційна Україна 2020 : національна доповідь / за заг. ред. В. Геєця та ін. ; НАН України. Київ, 2015. 336 с.

Технологічний імператив стратегії соціально-економічного розвитку України / за ред. Л. Федулової ; АН України ; Ін-т екон. та прогнозув. Київ, 2011. 656 с.

Імплементація високих технологій в економіку України / за ред. І. Єгорова, І. Одотюка, О. Саліхової ; НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. Київ, 2016. 165 с.

Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / пер. с англ. ; изд. 2-е, испр. и доп. Москва : Academia, 2004. 788 с.

Statistics Directorate Organisation for Economic Co-operation and Development. URL: https://stats.oecd.org (дата звернення: 09.11.2020).

Статистичний щорічник України за 2018 рік / за ред. І.Є. Вернера ; Держ. комітет статистики України. Житомир : БУК-ДРУК, 2019. 481 c.

Рейтинг стран мира по уровню образования / Гуманитарная энциклопедия: Исследования. Центр гуманитарных технологий, 2020. URL: https://gtmarket.ru/ratings/education-index/education-index-info (дата звернення: 09.11.2020).

Рейтинг стран мира по уровню научно-исследовательской активности / Гуманитарная энциклопедия: Исследования. Центр гуманитарных технологий, 2020. URL: https://gtmarket.ru/ratings/scientific-and-technical-activity/info (дата звернення: 09.11.2020).

Доклад о человеческом развитии 2019. За рамками уровня доходов и средних показателей сегодняшнего дня: неравенство в человеческом развитии в XXI веке. Программа развития ООН. Нью-Йорк, 2019. 354 p.

The Global Competitiveness Report 2019. World economic forum. Geneva, 2019. 648 p.

UNESCO Institute of Statistics. Science, technology and innovation: Gross domestic expenditure on R&D (GERD), GERD as a percentage of GDP. URL: http://data.uis.unesco.org (дата звернення: 09.11.2020).

Одотюк І.В. Крок уперед і два назад – декларації та реальність державної політики розвитку науки, інновацій та високотехнологічного виробництва в Україні. Економіка України. 2018. № 10. С. 127–141.

Єщенко П.С. Інформаційна економіка – шанс побудови нової моделі розвитку суспільства чи ілюзія шансу? Економіка України. 2019. № 2. С. 3–21.

Національна академія наук України: статистичний і наукометричний аналіз ефективності наукового потенціалу / Б.А. Маліцький та ін. ; гол. ред. В.Л. Богданов ; НАН України, ДУ «Інститут дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва». Київ : Фенікс, 2016. 228 с.

Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2019 році / НАН України. Київ : Академперіодика, 2020. 594 с.

National Science Board, National Science Foundation. Science and Engineering Indicators 2020. URL: https://ncses.nsf.gov/pubs/nsb20198 (дата звернення: 09.11.2020).

National Science Board, National Science Foundation. Science and Engineering Indicators 2020: The State of U.S. Science and Engineering. URL: https://ncses.nsf.gov/pubs/nsb20201 (дата звернення: 09.11.2020).

UNESCO Institute of Statistics. Education: Distribution of tertiary graduates by field of study. URL: http://data.uis.unesco.org (дата звернення: 09.11.2020).

OECD. Employment and Growth in the Knowledge-based Economy. (1996), Organisation for Economic Co-operation and Development, Paris, 389 p.

Information Resources Management: management in our knowledge-based society and economy. John R. Beaumont and Ewan Sutherland (1992), Butterworth-Heinemann, Oxford; Boston, 309 p.

Heitz, V. (Ed.). (2006), “Ukraine in the dimension of the knowledge economy”. Institute of Economics and Forecasting, Osnova, Kyiv, 588 p.

Becker, Gary S. (1964), “Human Capital: a theoretical and empirical analysis, with special reference to education”. New York, USA: National Bureau of Economic Research; distributed by Columbia University Press, 187 p.

Shultz, Theodore W. (1970, 1971), “Investment in Human Capital; the role of education and of research”. New York, USA: Free Press, 272 p.

Rivera-Batiz, L.A. and Romer, P.M. (1991), “Economic integration and endogenous growth”, Quarterly Journal of Economics, № 106, рр. 531-555.

Torben, M. Andersen and Karl, O. Moene (Ed.) (1993), “Endogenous growth”, Oxford. Cambridge, Mass., USA: Blackwell Publishers, 243 p.

Aghion, Philippe and Peter, Howitt (1998), “Endogenous growth theory”. Cambridge, Mass., USA: MIT Press, 694 p.

Skripnichenko, M. (Ed.). (2007), “Models of endogenous growth of the economy of Ukraine”, Instytut ekonomiky ta prohnozuvannya, Kyiv, 576 p.

Heitz, V. and others (Ed.). (2015), “Innovative Ukraine 2020: national report”, NAS of Ukraine, Kyiv, 336 p.

Fedulova, L. (Ed.) (2011), “Technological imperative of the strategy of socio-economic development of Ukraine”, Academy of Sciences of Ukraine; Institute of Economics and Forecasting, Kyiv, 656 p.

Egorov, I., Odotyuk, I., Salikhova, O. (Ed.) (2016), “Implementation of high technologies in the economy of Ukraine”, NAS of Ukraine, Institute of Economics and Forecasting, Kyiv, 165 p.

Bell, D. (2004), “Future post-industrial society. Experience of social forecasting”; Transfer with English. Prod. the 2nd, Academia, Moscow, 788 p.

Statistics Directorate Organisation for Economic Co-operation and Development. OECD, available at: https://stats.oecd.org.

Werner, I.Ye. (Ed.) (2019), “Statistical Yearbook of Ukraine for 2018. State Statistics Committee of Ukraine”, TOV "BUK-DRUK", Zhytomyr, 481 p.

A rating of the countries of the world on education level. Humanitarian encyclopedia: Researches. Center of humanitarian technologies (2020), available at: https://gtmarket.ru/ratings/education-index/education-index-info

A rating of the countries of the world on the level of research activity. Humanitarian encyclopedia: Researches. Center of humanitarian technologies. (2020), available at: https://gtmarket.ru/ratings/scientific-and-technical-activity/info

Report on human development of 2019. Beyond the scope of the level of the income and average values of today: an inequality in human development in the 21st century. Development program of the UN. (2019). New York, 354 p.

The Global Competitiveness Report 2019. World economic forum (2019). Geneva, Switzerland, 648 p.

UNESCO Institute of Statistics. Science, technology and innovation: Gross domestic expenditure on R&D (GERD), GERD as a percentage of GDP (2020), available at: http://data.uis.unesco.org

Odotyuk, I.V. (2018), “A step forward and two steps back - declarations and the reality of the state policy of development of science, innovations and high-tech production in Ukraine”, Economy of Ukraine, № 10, pp. 127–141.

Yeshchenko, P.S. (2019), “Information economy – a chance to build a new model of society or an illusion of chance?”, Economy of Ukraine, № 2, pp. 3–21.

Malitsky B.A. etc.; V.L. Bogdanov (Goal. Ed.) (2016), “National Academy of Sciences of Ukraine: statistical and scientometric analysis of the effectiveness of scientific potential”. NAS of Ukraine, Research Institute of Science and Technology potential and history of science named after G.M. Dobrova. Feniks, Kyiv, 228 p.

Report on the activities of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2019. NAS of Ukraine (2020), Akademperiodyka, Kyiv, 594 p.

National Science Board, National Science Foundation. Science and Engineering Indicators 2020 (2020), available at: https://ncses.nsf.gov/pubs/nsb20198

National Science Board, National Science Foundation. Science and Engineering Indicators 2020: The State of U.S. Science and Engineering (2020), available at: https://ncses.nsf.gov/pubs/nsb20201

UNESCO Institute of Statistics. Education: Distribution of tertiary graduates by field of study (2020), available at: http://data.uis.unesco.org.