ПОЛІТИКА СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ: ВІД ВІДНОВЛЕННЯ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ДО МАСШТАБУВАННЯ ВІДПОЧИНКОВО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ

Анотація

У статті розкрито актуальність формування та реалізації державної політики забезпечення розвитку в Україні рекреаційного туризму. Наголошено на тому, що Україна та її регіони володіють унікальними природно-географічними, природно-антропогенними та суспільно-історичними рекреаційно-туристичними ресурсами, однак цей потенціал використовується надзвичайно обмежено, що негативно з огляду на малий внесок рекреаційного туризму як у розвиток людського потенціалу країни, так і у формування низки важливих параметрів макроекономічного зростання. Наведено результати узагальнення стану і тенденцій розвитку рекреаційного туризму в Україні, на основі чого ідентифіковано ключові перешкоди та проблемні аспекти відновлення макроекономічного потенціалу цієї галузі національної економіки. Визначено та обґрунтовано стратегічні пріоритети й прикладні інструменти державної політики збереження потенціалу та переходу до відновлення розвитку санаторно-курортного комплексу України. Розроблено організаційно-економічні заходи зі стимулювання створення нових об’єктів та масштабування діяльності у сфері відпочинково-оздоровчого туризму, що можуть бути реалізовані на центральному рівні управління та органами місцевого самоврядування України. Показано, що з метою удосконалення регуляторної політики, ліквідації проявів монополізму, корупції у відносинах “влада-бізнес” як найбільш суттєвих перешкод розвитку бізнесу, у т. ч. у сфері відпочинково-оздоровчого туризму, необхідно створити робочі групи (представники громадських та асоціативних організацій) з моніторингу рішень органів влади для посилення публічного контролю рішень, забезпечення рівного доступу всіх суб’єктів до місцевих ресурсів, пришвидшення проходження дозвільних і погоджувальних процедур. Зроблено висновок, що наявність розвиненої системи об’єктів рекреаційного туризму та висока активність населення в частині споживання санаторно-лікувальних і відпочинково-оздоровчих послуг є вагомою передумовою формування, збереження і розвитку людського потенціалу як ключового ресурсу соціально-економічного розвитку України, високого рівня якості життя на її територіях.