НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ ЧЕРЕЗ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Ключові слова: мотивація праці, потреба, стимул, продуктивність праці, ефективність праці, соціальна відповідальність, підприємство

Анотація

Наголошено про пріоритетне значення на підприємствах мотивації праці через задоволення потреб персоналу. Виділено результати останніх досліджень і публікацій вітчизняних науковців, які доводять важливість врахування низки чинників при організації та удосконаленні мотивації праці. Сформовано структуру взаємозв’язків основних категорій мотивації праці персоналу підприємства, що корелюються з їхніми потребами та очікуваними результатами від її удосконалення. Виділено низку груп стимулів, які активно використовуються підприємствами при забезпеченні мотивації праці. При цьому більшість із них набувають матеріальної та нематеріальної форми. Виділено пріоритетне значення способів нематеріального стимулювання праці, які розділено на соціальні, моральні, творчі, психологічні. Наголошено на позитивних та негативних наслідках мотивації праці, які головним чином визначаються інтересами персоналу. Відповідно до таких висновків розділено інтереси персоналу на індивідуальні, колективні та суспільні. Доведено пріоритетне значення індивідуальних інтересів, а відтак і таких стимулів при удосконаленні мотивації праці. Запропоновано систему потреб персоналу підприємства розділяти на сукупні (враховують загальну сукупність основних стимулів та мотивів) та вторинні (визначають соціальні потреби, потреби в повазі, самовиявлення) потреби. Зроблено висновки, що в основу діалектичної єдності матеріальних і нематеріальних стимулів необхідно закладати взаємозв’язки між різними групами потреб та інтересів. Наголошено на пріоритетах органів державного управління при наданні допомоги (організаційної, інституційної, економічної та іншої) підприємствам при удосконаленні мотивації праці. Доведено необхідність для підприємств у контексті мотивації праці досягнення певного соціального ефекту, що дозволяє відповідно до світового досвіду суттєво підвищити продуктивність та ефективність праці. Значну частину дослідження приділено проблемам соціальної відповідальності підприємства, через яку можливе вирішення низки стратегічних завдань, як забезпечення ефективності мотивації праці, так і покращення ділової активності, партнерських відносин, результатів діяльності підприємства.

Посилання

1. Власенко О. С., Чарикова Ю. В. Мотивація персоналу в умовах кризи. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. Вип. 17. С. 224–229.
2. Зайцев В. С. Основні напрями удосконалення мотивації праці робітників промислових підприємств. Вісник економічної науки України. 2018. № 1 (34). С. 29–35.
3. Продіус О., Олексієв М. Мотивація персоналу як головний фактор підвищення ефективності діяльності підприємства. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2015. № 12. С. 188–200.
4. Сивицька І. Г., Синиченко А. В. Мотивація як провідна рушійна сила активізації діяльності персоналу підприємства. Економіка і організація управління. 2020. № 4 (40). С. 178–186.
5. Урманов Ф. Ш., Касімова А. А. Мотивація – основний чинник ефективності управлінської праці. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2017. № 4. С. 98-102.
6. Базалійська Н. П., Міщук В. В. Сутнісні підходи до формування системи мотивації трудової поведінки працівників на підприємстві. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. № 9. С. 232–236.
7. Васильців Т. Г., Лупак Р. Л., Рудковський О. В. Напрями та засоби стимулювання соціальної відповідальності підприємництва в Україні. Економіка та держава. 2019. № 5. С. 4–8.
8. Долгальова О. В., Ремесник Т. С. Застосування зарубіжних методів мотивації праці на українських підприємствах. Галицький економічний вісник. 2021. Том 70. № 3. С. 140–147.
9. Ковбас Г. І. Методика оцінки мотивації персоналу в умовах кризи. Ефективна економіка. 2019. № 7. URL : http://www.ecоnоmy.nayka.cоm.ua/ pdf/7_2019/37.pdf.
10. Лупак Р. Л. Вибір стратегічних напрямів забезпечення продуктивності та ефективності праці. Економічний аналіз. 2012. Вип. 10. Ч. 3. С. 323–327.
11. Мельник А. О., Мельник Л. С. Аналіз сучасних мотиваційних підходів до управління персоналом. Бізнес-навігатор. 2018. Вип. 4. С. 94–98.
12. Швед В. В., Колібабчук Ю. В. Мотиваційні механізми управління персоналом. Подільський науковий вісник. 2017. № 1. С. 114–117.
Опубліковано
2023-02-16