ЯКІСТЬ У СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ СПОЖИВАЧІВ

Анотація

У статті розглянуто місце та роль якості в процесах формування глобальної системи забезпечення потреб споживчого суспільства та захисту споживачів. Проблема якості настільки багатогранна і складна, що її неможливо вирішити на рівні окремо взятого підприємства. Необхідне об’єднання зусиль, налагодження партнерських відносин між підприємствами та організаціями, поширення методів управління якістю на вищі рівні управління – муніципальний, регіональний, національний, міжнародний і глобальний. Але в межах держав якість продуктів або послуг визначається насамперед рівнем економічної свободи та системою стимулювання виробників. Показано, що в умовах командної економіки існував постійний дефіцит тих чи інших товарів, затребуваних споживачами, що одночасно негативно впливало на якість життя. Споживачі були повністю позбавлені вибору. Як наслідок, за відсутності споживчого вибору товари та послуги споживалися незалежно від їхньої якості. Цей структурний недолік командної економіки водночас є основною фундаментальною відмінністю від вільної ринкової економіки. Розглянуто систему КСУЯП, основною метою якої було забезпечення постійної відповідності якості розроблюваної і випущеної продукції потребам народного господарства, споживачів, експорту і систематичного підвищення на цій основі ефективності суспільного виробництва. Незважаючи на широкий розвиток системного підходу, не вдавалося вирішити основну проблему – підвищення якості споживчих товарів. Цей парадокс можна пояснити тим, що системи управління якістю вирішували головним чином організаційні питання, сприяли поліпшенню управління підприємством. Системи не здійснювали технічного управління, не впливали на технічні показники якості продукції – безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, збереженість, ергономічність, естетичність, технологічність тощо. Впливати ж на ці показники (а отже, підвищувати якість продукції) в умовах адміністративно-командної системи можна було тільки в один спосіб - нормувати ці показники в державних стандартах, обов’язкових для виконання. Зроблено висновок: доцільним є об’єднання основних понять підприємництва як інструменту одержання певного результату діяльності (наприклад, виробничої) і соціально-психологічного аспекту, що виражається у впливі людського споживчого чинника на одержуваний результат. В такому вигляді управління якістю постає у вигляді сукупності функцій, які становлять зазвичай цикл управління, зокрема мотивації, контролю, організації робіт тощо.