НООЕКОНОМІКА ТА ХОЛОНОМНА АКСІОЛОГІЯ КОГНІТАРІАТУ

Ключові слова: нооекономіка, когнітаріат, холономність, аксіологія, “Чорний Лебідь”, Великий Інквізитор, Еволюція Свідомості, Свідома Еволюція, символічний обмін

Анотація

Досліджуються умови та соціокультурне середовище інтегральної досяжності інтенціональних змістів інтелектуальних продуктів діяльності когнітаріату – холономності аксіологічних патернів свідомості інтелектуальних еліт нооекономіки. Стверджується, що місцем і способом руху досягнення холономності когнітивних змістів аксіологічної ідентичності культурної ментальності суб’єктів нооекономіки виступатиме не суто ринковий, а символічний обмін, де у монетизованій формі залишиться патернальний проект дарунку-у-відповідь. Стверджується, що оскільки тренди цифрових технологій протікають у напрямку досягнення нульових граничних витрат виробництва інтелектуального продукту, то зникають об’єктивні підстави формування ціни ринкової пропозиції, а отже ціновий механізм редукує до суб’єктивної невизначеності встановлення ціни товару. Констатується, що інтелектуальні проекти збережуть трудовий вміст вартості у двох випадках: 1) якщо це будуть технологічно-інженерні проекти із передбачуваним ступенем капіталовіддачі та капіталоємності та 2) якщо когнітивні тексти являтимуть собою не продукти інтелігібельної творчості, а софістичні компетентності організаційних, управлінських, консультативних та освітніх послуг. Постулюється, що холономний принцип аксіологічної континуальності культурної ментальності когнітаріату у вимірах мультиінтелектуально-мережевої актуалізації є ефективним інструментом асиміляції енергії викликів історичних флуктуацій у формі великих і малих “Чорних Лебедів”. Тобто когнітаріат – це той тип “уявлюваної спільноти”, який здатний постійно продукувати у формі мінових вартостей ціннісні патерни відтворення ідентичності завдяки онтологічній новизні створюваних текстів як їх споживній вартості, що й слугує перманентною основою пасіонарної активності. Оскільки у структурі символічного обміну відсутні підстави виникнення суперечностей розподілу (а саме сфера розподілу є першопричиною усіх антагонізмів економічних відносин), то синергетичний ефект самозростання ланцюгів вартості в нооекономіці розширюється, емансипуючи зі сфери виробництва, охоплюючи сферу обміну і споживання у тотальності часового детермінізму – миттєвості, що нагадує євангельський ефект нагодування п’яти тисяч народу п’ятьма хлібами. У цьому полягає суть негентропійної функції когнітаріату в історії початку нової епохи – Свідомої Еволюції ноосферної цивілізації.

Посилання

1. Воронюк О. Філософія сакрального. Київ : Видавець Марко Мельник, 2018. 256 с.
2. Енаф М. Ціна істини: дар, гроші, філософія. Київ : Дух і літера, 2019. 512 с.
3. Зарубицький К. Природа людини в світлі концепції холономності світу. Київ : Стилос, 2014. 44 с.
4. Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства. Київ : «Видавництво “Ваклер” у формі ТОВ, 2007. 304 с.
5. Капра Ф. Дао фізики. Дослідження паралелей між сучасною фізикою і східною філософією. Київ : Видавнича група КМ-БУКС, 2023. 384 с.
6. Маклаков А. Влада і насолода. Харків : Вид-во “Ранок” : Фабула, 2019. 240 с.
7. Опанасюк О. Інтенціональність у просторі культури: мистецтвознавчий, культурологічний та філософський аспекти : монографія. Львів : Ліга-Прес, 2013. 448 с.
8. Рамо Дж. К. Сьоме чуття. Під знаком передбачуваності: як прогнозувати і керувати змінами у цифрову епоху. Київ : Форс Україна, 2017. 336 с.
9. Роджерс Е. Дифузія інновацій. Київ : Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2011. 591 с.
10. Северино Е. Сутність нігілізму. Київ : Темпора, 2020. 688 с.
11. Талеб Н. Н. Антикрихкість. Про (не)вразливе у реальному житті. Київ : Наш Формат, 2023. 400 с.
12. Тоффлер Е. Нова парадигма влади. Знання, багатство, сила. Київ : Акта, 2003. 560 с.
13. Шумпетер Й. А. Теорія економічного розвитку: Дослідження прибутків, капіталу, кредиту, відсотка та економічного циклу. Київ : Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2011. 242 с.
Опубліковано
2024-01-19