ІНСТРУМЕНТИ РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ ПОГЛИБЛЕННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
Анотація
У дослідженні привернуто увагу до проблематики активізації міграційних процесів в Україні в умовах війни та євроінтеграції. Активізація зовнішньої міграції у тих чи інших її формах і проявах стала характерною для України й у превоєнний часовий період; особливо негативними слід вважати як інтенсивність (значні обсяги та їх пришвидшення), так і негативні структурні характеристики міграції, коли зростають обсяги та збільшується частка міграції молоді, спеціалізованих фахівців, інтелектуально-кадрового ресурсу тощо. Метою статті є визначення інструментів регулювання міграційних процесів в умовах поглиблення євроінтеграції України. Показано й доведено, що системний підхід до дослідження міграційної політики країни, зокрема України під час її євроінтеграційних прагнень, потребує використання адекватної методики та методичного інструментарію, а саме: маркетингу відносно регулювання міграційних процесів населення. Визначено інструменти регулювання міжнародної міграції в Україні, зокрема за напрямами переважання міграційних потоків; за призначенням демографічної структури в світлі оптимізації відтворення соціально-демографічного потенціалу країни; за характером планування та специфікою соціально-економічного розвитку країни. Вказано на головні суб’єкти формування й реалізації політики регулювання міжнародних міграційних процесів під час європейської інтеграції України. Узагальнено їх провідні функції та завдання. Зроблено висновок, що критично високі обсяги як зовнішньої, так і внутрішньої міграції в Україні в умовах війни є у тому числі свідченням недостатньо ефективної міграційної політики в країні. Вказано на основні недоліки такої політики, зокрема: несформованість єдиної цілісної системи інституційного забезпечення планування міграційної політики; неврахування особливостей міграційних процесів та пов’язаних із ними проблем в окремих регіонах та у специфічних соціально-демографічних групах; відсутність програмування міграційної політики на центральному, регіональному та місцевому рівні та ін.
Посилання
2. Durand J., Massey S., Zenteno R. Mexican Immigration in the United States. Latin American Research Review. 2001. 36(1). 107-127.
3. Mulska O., Baranyak I. Formation of the forecasting model for Ukrainian-German migration system. Economy and forecasting. 2019. Vol. 2. Pp. 119-136.
4. Махонюк О. В., Мульска О. П. Аналіз діяльності суб’єктів ринку міграційних послуг в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України : збірник наукових праць. 2018. Вип. №5 (133). С. 128-133.
5. Геєць В. М. Економіка України: ключові проблеми і перспективи. Економіка і прогнозування. 2016. № 1. С. 7-22.
6. Libanova E. Labour migration from Ukraine: key features, drivers and impact. Economics and Sociology. 2019. 12(1). Pp. 313-328.
7. Васильців Т. Г., Іляш О. І., Лупак Р. Л. Проблеми та засоби конвергенції соціальної безпеки в Україні та ЄС. Бізнес Інформ. 2018. №12 (491). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/problemi-tazasobikonvergentsiyi-sotsialnoyi-bezpeki-v-ukrayinita-es.
8. Omata N. The Complexity of Refugees’ Return Decision-Making in a Protracted Exile: Beyond the Home-Coming Model and Durable Solutions. Journal of Ethnic and Migration Studies. 2013. 39 (8). 1281-1297.
9. Vasyltsiv T., Lupak R., Kunytska-Iliash M. Social Security of Ukraine and the EU: aspects of convergence and improvement of migration policy. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. № 5 (4). P. 50-58.
10. Mulska О., Levytska О., Panchenko V., Kohut М., Vasyltsiv Т. Causality of external population migration intensity and regional socio-economic development of Ukraine. Problems and Perspectives in Management. 2020. № 18 (3). P. 426.