ОНТОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ ЯК ІНСТИТУЦІЙНА ОСНОВА НООЕКОНОМІКИ

Анотація

Досліджуються культурні конотації аксіологічних текстів економічної діяльності в їх інституційних модифікаціях економічного розвитку. На основі дихотомії форм культурної ментальності аналізуються патернальні конфігурації інституційної архітектоніки економічних систем та перспективи їх еволюції. Стверджується, що праксеологічний детермінізм ургійної діяльності постіндустріальної економіки чуттєвої культури, дійшовши меж субстанційного першоелемента матеріальної дійсності через застосування цифрових і квантових технологій та штучного інтелекту, опиниться перед континуальною безконечністю пізнання і практики іманентної природи самої людини. Такий тип економіки визначається нами як нооекономіка – інтелігібельна творчість аксіологічних текстів онтологічної новизни для зняття екзистенційних суперечностей між буттям і небуттям. При цьому наголошується, що пропозиція саме такого типу текстів являтиме собою необхідність людської, а не машинної присутності, де вартість зберігатиме субстанційні виміри живої праці – спонтанні флуктуації свідомості розпаковування спресованих сенсів семантичного вакууму для творення образів естетично, нормативно та екзистенційно наповнених світів пізнаної досконалості. Нооекономіка трактується як інституційно-інклюзивний простір інтелігібельно розширеного горизонту праксеологічного вибору, де можливості не детерміновані зовнішніми матеріальними обставинами, а виключно когнітивним іманентним потенціалом творення текстів онтологічної новизни. Також постулюється аксіологічна реанімація екзистенційних наративів символічного обміну поруч із ринковим в умовах нооекономіки тією мірою, якою нульові граничні витрати виробництва цифрових технологій та тотальність квантової реальності, емансипованої від детермінізму поступальної локалізації існуючого, не анулюють принцип дефіциту у доступі до матеріальних засобів існування, розширивши до безконечності можливості пропозиції, а не потреби попиту, у вигляді надлишку – неодискретненого формату споживчого блага, що задовольняє потреби безлічі споживачів в міру їх когнітивної адекватності.