ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЗБІЛЬШЕННЯ ОБСЯГІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Анотація
Предметом дослідження є процеси формування й реалізації політики розвитку зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств реального сектора національної економіки. Показано, що в умовах війни істотно ускладнилися як питання транспортування, логістики й збуту продукції на внутрішньому ринку, так і експорту товарів та послуг за кордон. Таким чином базова проблематика виведення української продукції на зовнішні ринки доповнилася труднощами транспортування, у т. ч. через різноманітні блокади з боку населення, бізнесу, громадських активістів із сусідніх кран. З іншого боку, аргументовано, що нарощення обсягів зовнішньоекономічної діяльності слугує достатньо вагомою альтернативою збереження обсягів господарської діяльності та забезпечення життєздатності вітчизняних, у тому числі стратегічних, підприємств, у ситуації повномасштабної війни. На таких засадах метою дослідження визначено обґрунтування організаційно-економічного інструментарію корпоративної політики стимулювання нарощення обсягів зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств. Обґрунтовано, що організаційний блок такого механізму складається з управлінських та інституційних інструментів, покликаних покращити систему менеджменту збільшення обсягів та здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Тоді як засоби економічного блоку механізму стосуються покращення інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання, залучення та раціонального використання інвестиційних ресурсів, нарощення виробничих потужностей, зокрема з виробництва та експорту продукції з високим вмістом доданої вартості, економічного стимулювання та підтримки маркетингу вітчизняної продукції на зовнішніх ринках збуту.
Посилання
2. Васильців Т. Г., Лупак Р. Л., Волошин В. І. Стратегічні імперативи державної політики протидії гібридним загрозам і забезпечення економічної безпеки України. Економіка України. 2021. Вип. 2. С. 32-51.
3. Возний Н. Р., Левко М. М., Черниш Р. Е. Проблеми та перспективи регулювання світової торгівлі товарами в Україні. Науковий вісник НЛТУ. 2012. Вип. 22.7. С. 151-159.
4. Гриненко О. М., Пічугіна Т. С. Маркетингова стратегія зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Актуальні проблеми управління та фінансово-господарської діяльності підприємства. 2013. № 24 (997). С. 23-28.
5. Дайновський Ю. А., Семак Б. Б., Вовчанська О. М. Стратегічне значення комунікацій як складової маркетингового потенціалу підприємства. Підприємництво і торгівля. 2018. № 22. С. 69-74.
6. Зінченко А. В. Сучасні проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств. Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи. 2021. № 5. С. 168-172.
7. Зосімова Ж. С. Проблеми та умови покращення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств. Економіка. Управління. Інновації. 2013. Вип. 2(10). С. 36-43.
8. Кондратенко Н. О., Тернова І. А., Колесник Т. М. Теоретико-методичні аспекти управління зовнішньоекономічною діяльністю господарюючих суб’єктів України. Бізнес-інформ. 2021. № 2. С. 21-27.
9. Кривешко О. В., Замроз М. В., Кундицька Г. С. Сучасна концепція маркетингу на вітчизняних підприємствах. Ефективна економіка. 2021. № 6. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/6_2021/89.pdf.
10. Шинкаренко Р. В. Сутність та особливості форм виходу підприємств на зовнішні ринки. Східна Європа: Економіка, бізнес та управління. 2018. Вип. 1 (12). С. 19-24.
11. Lupak R., Mizyuk B., Zaychenko V., Kunytska-Iliash M., Vasyltsiv T. Migration processes and socio-economic development: interactions and regulatory policy. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2022. Vol. 8 № 1. Р. 70-88.