ЕТАТИЗМ ЯК ЕНТРОПІЯ В ЕКОНОМІЦІ І КУЛЬТУРІ
Анотація
Розглядаються статичний і динамічний модуси економічного порядку соціокультурних систем. Дифузія етатизму сучасних економічних систем трактується як ентропійне явище, пов’язане з уніфікуючою корпускуляцією способів відтворення системи, що призводить до нееластичності реакцій під час викликів і призводить до парадоксу небезпеки з боку системи безпеки. Нормативний патерн як праксеологічний шаблон нагадує механічний стандарт, але не релевантний йому як аксіологічний взірець. Повзучий латентний етатизм у відкритих системах ринкової економіки інтерпретується як неадекватна реакція провладних меритократичних еліт на екзистенційні виклики сучасності, пов’язані із зміною домінуючого типу культури: чуттєвого на ідеаційний. Етатична тотальність контролю через нормативну визначеність уніфікуючих патернів конвертується у ресурс розподільчої влади, що поляризує світ за майновим принципом, унеможливлюючи дискурс, де інакшість є умовою відносин апріорі. Комунікативна насолода як потреба потреб уніфікується до утилітарних практик одноподібності, внаслідок чого редукується онтологічна дійсність комунікаційного процесу у сучасній економіці чуттєвих вражень, де ідентичність як якість цілого стає відношенням знесутнісненого – нігілістичною екзистенцією. Етатично постульована інституційна норма відтворення, претендуючи стати квінтесенцією загального в індивідуальному, опосередковує спілкування людини з людиною, уніфікуючи види предметної діяльності та зводячи їх до праксеологічно-репродуктивних рефлексій, згортаючи відношення відмінностей у мінових процесах аксіологічних обмінів. А оскільки відношення комунікуючих відмінностей творять цілісність, то етатичне втручання програмує уніфіковану визначеність способів привласнення аксіологічного розмаїття предметного світу та його образного відображення на шкалі потреб, що є найбільшою загрозою свободі. Це і є “царство Великого Інквізитора” – латентно-авторитарна система абсолютної біовлади у світовому масштабі.
Посилання
2. Воронюк О. Філософія сакрального. К. : Видавець Марко Мельник, 2018. 256 с.
3. Вулдрідж А. Влада гідних. Як меритократія створила сучасний світ. К. : Наш Формат, 2024. 480 с.
4. Дюмезіль Ж. Мітра-Варуна. К. : Видавець Анна Клокун, 2019. 248 с.
5. Енаф М. Ціна істини: дар, гроші, філософія. К. : Дух і літера, 2019. 512 с.
6. Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства. К. : «“Видавництво «Ваклер»”, 2007. 304 с.
7. Кауфман С. За межами піраміди потреб. Новий погляд на самореалізацію. К. : Лабораторія, 2011. 400 с.
8. Маклаков А. Влада і насолода. Х : Вид-во “Ранок” : Фабула, 2019. 240 с.
9. Д. Н. МакКлоскі. Гуманоміка: Новий – і старий – підхід до економічної науки. К. : ТОВ “Велл Букс”, 2024. 200 с.
10. Мончак А. Нерівна приязнь. Клієнтарні взаємини в історичній перспективі. К. : Темпора, 2020. 768 с.
11. Опанасюк О. Інтенціональність у просторі культури: мистецтвознавчий, культурологічний та філософський аспекти : монографія. Львів : Ліга-Прес, 2013. 448 с.
12. Пасько І. Gemeinschaft versus Gesellschaft (Спільнота vs суспільство): До питання про суб’єкт історичного процесу. Opus postumum et memorabilia. К. : Видавництво Руслана Халікова, 2022. 442 с.
13. Северино Е. Сутність нігілізму. К. : Темпора, 2020. 688 с.
14. Тоффлер Е. Нова парадигма влади. Знання, багатство, сила. К. : Акта, 2003. 560 с.
15. Шумпетер Дж. А. Теорія економічного розвитку: Дослідження прибутків, капіталу, кредиту, відсотка та економічного циклу. К. : Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2011. 242 с.