ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕБЕЗПЕКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНИХ КРИЗ

О. Г. Сидорчук

doi:10.36477/2522-1205-2020-59-07

О. Г. Сидорчук Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

DOI: https://doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-07

Ключові слова: соціальна безпека, соціальна політика, рівень якості життя, інституційний вплив, зайня-тість, безробіття, людський капітал

Анотація

Статтю присвячено виявленню цільових орієнтирів інституційного забезпечення соціальної безпеки громадян і суспільства в цілому за умови непереборної дії соціальних криз. За результатами опитуван-ня громадської думки виявлено основні пріоритети громадян щодо соціальної безпеки, що включають сприят-ливі та безпечні умови життя, гідний рівень якості життя, упевненість у майбутньому, захищеність прав і свобод громадян. Натомість поза кризою громадяни надавали менше значення проблемам зайнятості, досту-пності та якості медичних послуг, забезпечення здорового способу життя. Визначені особливості зайнятості свідчать про незбалансованість, що проявляється у підвищеному попиті на працівників низького рівня кваліфі-кації, що підриває мотивацію до професійного зростання та розвитку, супроводжуючись значними втратами людського і трудового капіталу та соціальною апатією. Водночас дослідження показало, що незадовільна заробітна плата, зайнятість, безробіття, дисбаланс на ринку праці спричиняють загрози соціальному забез-печенню, такі як низька зайнятість у певних вікових групах, особливо молоді, включаючи освіту та професійне навчання. Загрози, що виникли, та рівень безробіття, у тому числі довгострокового, формують умови для не-сприятливого соціального середовища та стають джерелом соціальної напруги в суспільстві. Виявлено, що пандемічний спалах на початку 2020 р. змістив пріоритети у суспільному сприйнятті соціальних небезпек, спри-чинивши значне падіння економіки, обсягів торгівлі, цінові коливання, зростання рівня безробіття та зменшення доходів більшої частки населення, що негативно позначилося на рівні життя громадян. Показано, що в умовах глобальних соціальних криз та форс-мажорних обставин пріоритетом державного піклування стають най-менш захищені верстви населення, тобто одночасно виявляються різні варіації впливу соціального забезпечен-ня держави. У подальших дослідженнях доцільно виявити можливі інструменти реалізації соціальної політики для своєчасного та ефективного запобігання небезпечним соціальним проявам

Посилання

1. Васильців Т. Г. Стратегічні пріоритети конвергенції соціальної безпеки України та ЄС / Васильців Т. Г., Лупак Р. Л. // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. – 2018. – № 5. – С. 14-19.
2. Верховна Рада України. Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про міні-мальні норми соціального забезпечення № 102: Закон України від 16.03.2016 № 1024-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-19#Text.
3. Вінічук М. В. Місце соціального аудиту в системі соціальної безпеки / Вінічук М. В., Марушко Н. С. // Соціально-правові студії. – 2018. – Вип. 1. – С. 148-157.
4. Державна служба зайнятості України. Си-туація на ринку праці. URL: https://www.dcz.gov.ua/ analitics/68.
5. Державна служба статистики України. Макроекономічні показники. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
6. Іляш О. І. Стратегія та засоби конвергенції системи соціальної безпеки України та ЄС / Іляш О. І., Васильцев Т. Г., Лупак Р. Д. // Бізнес Інформ. – 2018. – № 23 (491). – С. 8-14.
7. Кальницька М. А. Соціальна безпека: поняття та рівні дослідження / Кальницька М. А. // Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – 2017. – Вип. 17. – С. 566-571.
8. Коленда Н. В. Сутність механізму забезпе-чення соціальної безпеки населення / Коленда Н. В. // Економічні науки. Сер.: Економіка та менеджмент. – 2012. – Вип. 9(1.1). – С. 140-149.
9. Міністерство фінансів України. Мак-рофінансові показники. URL: https://minfin.com.ua/ua/.
10. Нечаєва І. А. Реформа системи соціального страхування як засіб зміцнення соціально-економічної безпеки України в умовах перманент-ної кризи / Нечаєва І. А. // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2020. – № 4. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1634.
11. Новікова О. Ф. Інноваційні підходи до фо-рмування соціальної політики в умовах зростання зовнішніх та внутрішніх викликів / Новікова О. Ф. // Соціально-трудові відносини: теорія та практика. – 2014. – № 2. – С. 80-88.
12. Пенсійний фонд України. Видатки та дохо-ди бюджету Фонду. URL: https://www.pfu.gov.ua/ statystyka/vydatky-ta-dohody-byudzhetu-fondu/.
13. Підлипна Р. П. Основні загрози та система соціальної безпеки в Україні / Підлипна Р. П. // Вісник Львівської комерційної академії. Серія еко-номічна. –2015. – Вип. 47. – С. 20-23.
14. Харазішвілі Ю. М. Якість життя в системі соціальної безпеки України: індикатори, рівень, загрози / Харазішвілі Ю. М., Грішнова О. А. // Еко-
номіка України. – 2018. – № 11-12. – С. 157-171.
15. Чечель А. О. Соціальна безпека в Україні: індикатори оцінки на регіональному рівні / Чечель А. О., Харланова Д. А. // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. – 2019. – № 30 (69). – С. 94-100.
16. Cutuli G., Grotti R. Heterogeneity in unem-ployment dynamics: (un)observed drivers of the longi-tudinal accumulation of risks. Research in Social Strat-ification and Mobility. – 2020. – Art. 100494.
17. Liotti G., Canale R. R. Poverty and Labour Market Institutions in Europe. Panoeconomicus. – 2020. – Vol. 67 (3). – Р. 277-290.