ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ПРОКАТУ МАЙНА СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН
Анотація
Підприємства, які здійснюють надання послуг прокату, є одним із головних суб’єктів господарювання в економіці країни у сучасних воєнних умовах господарювання. Забезпечення стабільності діяльності таких підприємств залежить у першу чергу від наявності предметів прокатного фонду, перелік яких із кожним роком розширюється та доповнюється. Досліджено проблему повноти та своєчасності визначення в бухгалтерському обліку предметів прокату майна. Охарактеризовано особливість визнання предметів прокату майна у сфері надання послуг. Визначено роль норм Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засобиˮ в частині визнання предметів прокату майна. Визначено послідовність визнання об’єктів як складових основних засобів за певними критеріями. Обґрунтовано критерії оборотних та необоротних активів, які є основою для їх розмежування. Досліджено наукові погляди вітчизняних, зарубіжних вчених та норми нормативно-правових актів стосовно дефініції “предметів прокату майна”. Розглянуто погляди вітчизняних вчених щодо визнання предметів прокату в бухгалтерському обліку. Подано авторське бачення визнання предметів прокату майна в умовах застосування національних й міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (фінансової звітності). Досліджено законодавчі норми щодо критеріїв визнання запасів підприємства. Визначено місце предметів прокату в системі бухгалтерського обліку підприємств, які надають послуги прокату. Досліджено види класифікації предметів прокатного фонду. Зроблено висновок, що економічна сутність предметів прокату передбачає виокремлення окремих індивідуально визначених матеріальних цінностей, які придбані або виготовлені з метою передачі в тимчасове володіння та користування фізичним і юридичним особам з метою отримання доходу, які багаторазово беруть участь в процесі надання послуг.
Посилання
2. Верхоглядова Н. І., Шило В. П., Ільїна С. Б. Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика : навч. посіб. К. : Центр учбової літератури, 2010. 536 с.
3. Грачова Р. Бухгалтерський облік предметів прокату. URL: http://www.dtkt.com.ua/debet/ ukr/2001/42/42pr10.html.
4. Диба В. М. Облік та аналіз необоротних активів : монографія. К. : КНЕУ, 2008. 288 с.
5. Инструкция по применению Плана счетов бухгалтерского учета финансово-хозяйственной деятельности хозяйствующих субъектов : приказ Минфина Республики Казахстан от 19 сентября 2003 г. № 127 (с изменениями). URL: http://fmc.uz/legisl.php?n=21_26.
6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств : наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 (із змінами). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99.
7. Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітностіˮ : наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73, зі змінами і доповненнями. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0336-13#Text.
8. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” : наказ Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. № 92, зі змінами і доповненнями. URL: http://www.nibu.factor.ua/ukr/ info/instrbuh/psbu7/.
9. Моссаковський В. Невирішені питання обліку непоточних активів. Бухгалтерський облік і аудит. 2010. № 5. С. 17-28.
10. Национальный стандарт бухгалтерского учета 16 “Учет долгосрочных материальных активов” : приказ Минфина Республики Молдова от 03 марта 2000 г. № 32 (с изменениями). URL: http://www.mf.gov.md/common/actnorm/contabil/standarts/NSBU_16.doc.
11. Податковий кодекс України : від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI, зі змінами і доповненнями. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
12. Цивільний кодекс України : від 16 січня 2003 р. № 435-IV, зі змінами і доповненнями. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15.