АРХІТЕКТУРА СТАБІЛІЗАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЗА УМОВ ТАРГЕТУВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ
Анотація
За умов таргетування інфляції головним інструментом стабілізаційної політики стає ставка рефінансування центрального банку (ЦБ). При цьому не менш важливим залишається трансмісійний механізм обмінного курсу. У статті проведено емпіричне дослідження залежності доходу (ВВП) і споживчих цін від декількох монетарних показників для 12 країн, що практикують політику таргетування інфляції. У довгостроковому періоді збільшення грошової маси переважно підвищує рівень споживчих цін (за винятком Таїланду) і стимулює обсяги ВВП (за винятком Румунії та Індонезії), тоді як наслідки підвищення ставки рефінансування центрального банку досить різноманітні у розрізі окремих країн. Девальвація грошової одиниці має інфляційний вплив та знижує рівень доходу (окрім Таїланду). Залежність доходу від індексу економічної свободи від Heritage Foundation досить різноманітна, тоді як антиінфляційного ефекту немає лише у Туреччині. Короткочасні залежності для доходу та інфляції споживчих цін істотно відрізняються для окремих країн. Корекція довгострокових залежностей дуже оперативна у країнах Центральної і Східної Європи та Латинської Америки. Наслідки підвищення ставки рефінансування ЦБ досить різноманітні у розрізі окремих країн. Зроблено висновок, що з-поміж інших функціональних зв’язків простежується вагома довгострокова залежність економічного зростання від доходу за кордоном та умов торгівлі, а споживчих цін – від світових цін на сиру нафту. Зростаючий довгостроковий тренд доходу простежується у країнах Центральної і Східної Європи, тоді як протилежне притаманно країнам Латинської Америки. Спадний інфляційний тренд отримано для майже всіх країн (за винятком Туреччини).
Посилання
2. Bartóková L., Ďurčová J. Effectiveness of the monetary policy implementation in the context of crisis: Use of short-term interest rate in the Czech Republic and the EMU. Ekonomie a Management / Economics and Management. 2015. Vol. 18. No. 1. P. 4-17.
3. Calmfors L. Long-run effects of short-run stabilization policy ⎯ An introduction. The Scandinavian Journal of Economics. 1982. Vol. 84. No. 2. P. 133-146.
4. Cizmović M., Shachmurove Y., Vulanovic M. Real Effective Exchange Rates and Deindustrialization: Evidence from 25 Post-Communist Eastern European countries. Post-Communist Economies. 2021. Vol. 33. No. 7. P. 862-898.
5. Cochrane J. Do Higher Interest Rates Raise or Lower Inflation? Working Paper. Chicago: Chicago Booth School, 2016. 93 p.
6. Comunale M., Simola H. The pass-through to consumer prices in CIS economies: The role of exchange rates, commodities and other common factors. Research in International Business and Finance. 2018. Vol. 44C. P. 186-217.
7. Diermeier M., Goecke H. Money supply and inflation in Europe: Is there still a connection? IW Policy Paper No. 17/2016E. Köln: Institut der deutschen Wirtschaft (IW), 2016. 20 p.
8. Kandil M. On the effects of monetary policy shocks in developing countries. Borsa Istanbul Review. 2014. Vol. 14. No. 2. P. 104-118.
9. Lee K. S., Werner R. Reconsidering Monetary Policy: An Empirical Examination of the Relationship Between Interest Rates and Nominal GDP Growth in the U.S., U.K., Germany and Japan. Ecological Economics. 2018. Vol. 146. No. 1. P. 26-34.
10. Mohanty M. S., Rishabh K. Financial intermediation and monetary policy transmission in EMEs: What has changed post-2008 crisis? BIS Working Papers No 546. Basle: Bank of International Settlements, 2016. 40 p.
11. Nguyen T. M. L. Output Effects of Monetary Policy in Emerging and Developing Countries: Evidence from a Meta-Analysis. Emerging Markets Finance & Trade. 2020. Vol. 56. No. 1. P. 68-85.
12. Nogueira R. P. Is monetary policy really neutral in the long-run? Evidence for some emerging and
developed economies. Economics Bulletin. 2009. Vol. 29. No. 3. P. 2432-2437.
13. Rusnak M., Havranek T., Horvath R. How to Solve the Price Puzzle? A Meta-Analysis. Journal of Money, Credit and Banking. 2013. Vol. 45. No. 1. P. 37-70.
14. Shevchuk V. Price and output effects of long-term exchange rate changes: Central and Eastern European countries in 2002−2019. Entrepreneurial Business and Economics Review. 2022. Vol. 10. No. 3. P. 31-44.