СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТУРИЗМУ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ

Анотація

У контексті загострення глобальних екологічних викликів і зростання антропогенного тиску на довкілля природоохоронні території відіграють важливу роль у забезпеченні екологічної рівноваги, збереженні біорізноманіття та наданні екосистемних послуг. Проте їх розвиток ускладнюється недостатнім фінансуванням, конфліктами інтересів між стейкхолдерами та зростаючим туристичним навантаженням.У статті проаналізовано потенціал туризму як інструменту сталого розвитку природоохоронних територій.Особлива увага приділена екологічному туризму, який демонструє стале зростання у світі та має мультиплікативний ефект для місцевих економік, зокрема й української. Розглянуто міжнародну класифікацію природоохоронних територій, економічні вигоди від туризму, проблеми перевантаження територій, а також впровадження концепції екологічної ємності. Акцентовано на важливості інтеграції культурного компоненту, участі місцевих громад, освітньої ролі туризму та потребі у впровадженні екоінновацій. Проаналізовано світові моделі управління туризмом на природоохоронних територіях: від державно-приватного партнерства до громадоцентричних підходів. На основі статистичних даних і міжнародного досвіду висвітлено механізми гармонізації туристичної діяльності з природоохоронними цілями. Окреслено фінансові інструменти сталого розвитку туризму на природоохоронних територіях, зокрема системи платежів за екосистемні послуги, “зелені” облігації, краудфандинг і цифрові технології. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації управління туристичними потоками на природоохоронних територіях з метою забезпечення їх екологічної стійкості та соціально-економічної ефективності. Автор доводить, що за умов належного управління туризм здатний перетворитись із фактора загрози на механізм збереження природної та культурної спадщини, забезпечуючи баланс між економічними вигодами, соціальними інтересами та природоохоронними цілями.