ПРАВОВА ДЕРЖАВА ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Анотація
Громадянське суспільство – це сукупність недержавних організацій та інститутів, які є представницьким органом волі та інтересів громадян. Це ніщо інше як «третій сектор» суспільства, що паралельно існує і трансформується поряд з державними інституціями та бізнесом. Елементами громадянського суспільства є різні об'єднання та спілки (професійні, творчі, спортивні, конфесійні, тощо), що охоплюють практично всі сфери суспільного життя. Обґрунтовано, що громадянське суспільство виникає як відносно незалежна від держави сфера суспільного життя, що здатна до самоорганізації, "роздержавлення" низки суспільних відносин. Доведено, що основними рисами громадянського суспільства є наявність демократичної правової самобутності, самоврядування індивідів, спілок та об’єднань громадян, правовий захист державної, комунальної та приватної форм власності, доступні механізми контролю суспільства за діяльністю органів публічної влади, а також багатоманіття соціальних ініціатив. Аргументовано, що розвиток інститутів конституційного права, полягає не тільки у закріпленні основоположних прав і свобод членів громадянського суспільства, але й у наданні громадянам інструментарію впливу на державну владу. Основоположними чинниками громадянського суспільства є: свобода особистої ініціативи, самостійність громадян у здобутті засобів існування. Зроблено висновок, що ефективна взаємодія громадянського суспільства та держави можлива лише в правовій державі, що гарантує незалежність інститутів громадянського суспільства від впливу державних органів та органів публічної влади, та, водночас, регламентує здатність громадянського суспільства впливати на прийняття рішень органами публічної влади. Дієвість принципу верховенства права – є основоположним чинником належного функціонування інститутів громадянського суспільства у правовій державі.
Посилання
2. Розвиток взаємодії держави і громадянського суспільства в контексті впровадження європейських принципів належного врядування : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (12 грудня 2012 р., м. Київ) / упоряд. В. М. Яблонський, О. А. Корнієвський, П. Ф. Вознюк. К. : НІСД, 2013. 504 с.
3. Гегель Г-В-Ф. Философия права / Пер. с нем. Ред и сост. Д.А. Керимов и В.С. Нерсесянц. / Г.-В.Ф. Гегель. М.: Мысль, 1990. 526с.
4. Крицкалюк Н. І. Інституціоналізація громадянського суспільства як чинник становлення демократії в Україні [Текст] : Дис. … канд. політ. наук : 23.00.02 / Крицкалюк Назар Іванович ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. Київ, 2016. 221с.
5. Бебик В.М. Політологія для політика і громадянина: Монографія. 2003р. Видавець: Київ: МАУП: 424 с.
6. Костючков С. К. Громадянське суспільство і держава: політико-правові та соціальні аспекти взаємодії / С. К. Костючков // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Сер. : Політологія. 2012. – Т. 182, Вип. 170. С. 38-40.
7. Кант И. Трактаты и письма / И. Кант. М.: Наука, 1980. 709 с.
8. Кельман М.С., Котуха О.С., Коваль І.М. Загальна теорія держави і права : підручник. За заг. ред. проф. М.С. Кельмана. Тернопіль, 2018. 804 с.
9. Хайек Ф. Дорога к рабству / Ф. Хайек // Новый Мир. 1990. – № 7. С. 209-215.
10. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право : підручник / за ред. проф. Г. Г. Демиденка, проф. О. В. Петришина. Х.: Право, 2009. 256 с.
11. Тимошенко В. І. Правова держава (теоретично-історичне дослідження) / В.І. Тимошенко. К.: Наукова думка, 1994. 132 с.