СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДІВ ЗЛОЧИНІВ, ЯКІ РЕГЛАМЕНТУЮТЬ КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ, ДОПУЩЕНІ В ХОДІ ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

У статті досліджуються особливості об’єктивної сторони складів злочинів, які регламентують кримінальну відповідальність за порушення, допущені в ході експертної діяльності. Обґрунтовано, що для визначення суб’єктивної сторони складу конкретного злочину у КК України можуть використовуватися (закріплюватися) ознаки, які її характеризують: форма та вид вини, мета, мотив. Констатовано, що злочини, які вчиняються у ході експертної діяльності, можуть вчинятися лише з умисною формою вини. Такі міркування ґрунтуються, в першу чергу, на тому, що практично всі злочини, які передбачають кримінальну відповідальність експертів, описані як такі, що мають формальний склад (коли у диспозиції статті вказане суспільно-небезпечне діяння, а наслідки так би мовити «упущені», тобто лежать поза злочином і можуть його лише обтяжувати як додаткові ознаки). Встановлено, що в диспозиціях окремих статей, де міститься вказівка на суб’єкта вчинення злочину (експерта), законодавець використовує термін «завідомо». Окрім того, вказівка на умисний характер відповідного злочину здійснюється шляхом вказівки на певний мотив чи мету вчинення злочину (оскільки відомо, що ці ознаки у КК України виділяються лише щодо умисних злочинів).