ЗАКОННІСТЬ ТА ОБҐРУНТОВАНІСТЬ СУДОВОГО РІШЕННЯ ЯК ГАРАНТІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАСАД СПРАВЕДЛИВОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

Ключові слова: справедливість, судовий захист, судовий розгляд, конституційне право, судове рішення, права людини, правосуддя, обґрунтованість, законність, вмотивованість

Анотація

У статті досліджено конституційно-правові категорії законності та обґрунтова- ності судового рішення як гарантії реалізації засад справедливості судового розгляду в Україні. Наго- лошено, що вимоги, які пред’являються до судового рішення, служать конституційною гарантією вирішення проблеми в рамках закону, захисту прав і законних інтересів людини і громадянина, від- новлення порушеного права і законності, гарантією здійснення правосуддя, тобто однією з найваж- ливіших гарантій становлення правової держави. Зазначено, що тільки за умови дотримання судом усіх вимог, встановлених в законі щодо правомірності винесеного судового рішення, можна гово- рити про виконання конституційно закріплених завдань судочинства і правосуддя. Констатовано, що вимоги, які пред’являються до судового рішення, якщо зважати на їхню конституційно-правову суть призначення, визначаються рядом положень: система етичних, моральних засад, що характери- зують правосуб’єктність і судові рішення як її акти; цілі й завдання судочинства; функції, які вико- нують судові рішення. Визначено, що законність і обґрунтованість – це не тільки вимоги до судового рішення, а й основні його властивості. Зроблено висновок, що виконання судами всіх вимог закону, що пред’являються до судових рішень, є неодмінною умовою їх ефективності в справі захисту прав і охо- ронюваних законом інтересів громадян, інших суб’єктів, попередження правопорушень. Обґрунтовано, що під час здійснення правосуддя зазначені вимоги не можуть існувати окремо одне від одного. Зако- нодавець пов’язує ці поняття воєдино, а їх роздільне застосування є необхідним виключно в інтересах практики. Винесене судове рішення повинно відповідати нормам процесуального права, при наявності необхідних реквізитів, закріплених законодавством України. Визначено, що завданнями судочинства є правильний і своєчасний розгляд та вирішення справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод і законних інтересів громадян, прав та інтересів України. Наголошено, що судове рішення можна вважати тим ідеалом, за допомогою якого здійснюється захист і відновлення порушених або оспорюваних прав вищевказаних суб’єктів. Наголошено, що сьогодні якість складених і оформлених судових рішень знаходиться на досить низькому рівні, оскільки у багатьох перевірених рішеннях суду знайдено орфографічні, пунктуаційні, граматичні, лексичні та стилістичні помилки. Доведено, що якість судового рішення визначається сукупністю істотних властивостей, що дозволяє говорити про рішення суду як про вольовий, індивідуально визначений процесуальний акт, прийнятий судом, що носить державний владний характер і виноситься в письмовій формі. Зроблено висновок, що в ідеалі справедливість і об’єктивність як вимоги до судового рішення повинні збігатися у своєму прояві, адже будь-яка об’єктивність має бути справедливою.

Посилання

1. Вища рада правосуддя України. Офіційний сайт. URL: https://hcj.gov.ua.
2. Конституція України : Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості Верховної̈ Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
3. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26. Ст. 131.
4. Курс конституционного права Украины. Том 1. Общая часть: Основы теории конституционного права. Учебник. Под ред. М.А. Баймуратова и А.В. Батанова. Харьков : Одиссей, 2008. 672 с.
5. Скакун О.Ф. Теорія держави і права : підручник. Харків : Консум, 2001. 656 с.
6. Терехов В.В. Границы законной силы судебного решения: территориальный и темпоральный аспекты: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Екатеринбург, 2014. 34 с.
7. Тодика Ю.М. Конституційне право України : підруч. для студ. вищих навч. закладів / за ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. Київ : Ін Юре, 2002. 544 с.
8. Фазикош Г.В. Судове рішення в цивільному судочинстві : автореф. дис ... канд. юрид. наук. Харків, 2008. 20 с.
9. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: підручник /О. Ф. Фрицький. 3-є вид., перероб. і доп. Київ : Юрінком Інтер, 2006. 512 с.
10. Фролова О.В. Місце ухвал суду в системі судових актів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2014. Вип. 3. Том. 1. С. 76–80.
11. Хотинська О.З. Обов’язковість судових рішень як конституційна засада судочинства України. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2006. 196 с.
12. Цивільний Кодекс України : Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40–44. Ст. 356.
13. Цивільний процесуальний кодекс України : Закон України від 18.03.2004 № 1618-IV. 2004. № 40–41, 42. Ст. 492.
14. Цуркан М., Перепелюк В. Юридична та логічна виваженість і мовна досконалість судового рішення – запорука його прав осудності. Вісник Вищого адміністративного суду України. 2009. № 3. С. 13–21.
15. Шиманович О.М. До питання про вимоги, яким повинні відповідати ухвали суду першої інстанції. Держава і право: Збірник наукових праць. 2005. № 27. С. 499–504.
16. Щербак С. Сутність судового наказу. Підприємництво, господарство і право. 2005. № 6. С. 56-59.
17. Якимчук С.А. Законная сила и исполнимость судебного решения. Проблемы законности. 2013. Вып. 121. С. 257–264.
18. Lowrence Collins. Essays in International Litigation and the Conflicts of Laws. Oxford: Clarendon Press, 1994. P. 453–466.
Опубліковано
2021-11-18
Розділ
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ