ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ СЕНСОРНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПЛАСТИКОВОГО ПОСУДУ
Анотація
На сучасному етапі особливої актуальності набуває питання якості пластикового посуду довготривалої експлуатації. У статті подано результати дослідження якості пластикового посуду багаторазового використання різних товаровиробників вітчизняного виробництва та країн Азії. Визначення якості проводили за допомогою сучасного обладнання. На першому етапі експериментальних досліджень визначали відповідність маркувальних даних; наступний етап – дослідження зовнішньої поверхні виробу; третій етап – визначення гігієнічних показників, яке проводилося за допомогою обробки виробів певними модельними розчинами (обиралися з урахуванням того, для контакту з якими харчовими продуктами призначається цей виріб). Нами було обрано модельні розчини контакту посуду з фрук- тами, ягодами, консервами фруктово-ягідними (розчин – дистильована вода, 2% розчин лимонної кислоти), а також для контакту з готовими стравами (розчин – дистильована вода, 1% розчин оцтової кислоти). Все проводилося з урахуванням часу контакту харчового продукту з виробом від 2 до 48 годин, тому експозиція для дослідження складала 3 доби. У подальшому оцінювався вплив пластику дослідних зразків на органолептичні показники. Зміну кольору та прозорості водної витяжки визначали візуально, порівнюючи на білому тлі 50 мл витяжки з 50 мл дистильованої води, поміщених у циліндри безбарвного скла. Наступним дослідженням було визначення інтенсивності запаху і присмаку, вираженого у балах. Всі зразки піддавалися дослідженню показника «стійкості барвника», а також «термічної стійкості виробів до гарячої їжі» методом занурювання виробу у воду заданої температури; «хімічної стійкості» - перевіряли зануренням виробів 1% розчином оцтової кислоти, 1% мильно-лужним розчином, попередньо нагрітими до температури (60±5) ºС на 10 хв. Враховуючи, що салатник (виготовлений у Китаю) не містив маркувальних даних щодо складу полімеру, було проведено ідентифікацію полімеру за горючістю. Встановлено, що три зразки відповідають вимогам, однак зразки – салатник малий ТДВ «Поліпласт» (Україна) та салатник без маркувальних даних, виготовлений у Китаю, – не відповідають вимогам чин-ної нормативної документації та не можуть бути допущені до реалізації.
Посилання
2. Single-USE Beverage cups and their alternatives : веб-сайт. URL: https://www.lifecycleinitiative.org/wp-content/uploads/2021/03/UNEP-D002-Beverage-Cups-Report_lowres.pdf.
3. Микитин О.З. Використання методів сенсорного аналізу для ідентифікації виробів з пластичних мас. Актуальні проблеми теорії і практики експертизи товарів : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Полтава, 18-20 березня 2014 р.). Полтава, 2014. С. 95–97.
4. ДСТУ 4260:2003. Тара і паковання спожиткові. Марковання. Загальні вимоги [Чинний від 2004-01-10]. Вид. офіц. Київ : Держспоживстандарт України, 2005. 16 с.
5. ГОСТ-Р 50962-96. Посуда и изделия хозяйственного назначения из пластмасс. Общие технические условия [Введен 1998-01-01]. 1996. 456 с.
6. Инструкция № 880-71 Инструкция по санитарно-химическому исследованию изделий, изготовленных из полимерных и других синтетических материалов, предназначенных для контакта с пищевыми продуктами [Введен 1971-02-02]. 230 с.
7. Основи сенсорного аналізу харчових продуктів : навч. посіб. / О.Б. Ткаченко, Н.В. Каменева, О.О. Тітлова та ін. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020. 334 с.
8. Макаришина К. Оцінка якості та безпечності посуду із полімерних матеріалів. Збірник наукових робіт за підсумками наукової конференції Минуле, сучасне, майбутнє. Одеса : ОНЕУ, 2014. № 4, т. 2. С. 217–221.
9. ДСТУ ISO 3972:2004 Аналіз органолептичний. Метод дослідження смакової чутливості [Чинний від 2006-01-05]. Вид. офіц. Київ : Держспоживстандарт України, 2004. 11 с.
10. ДСТУ ISO 5496:2013 Дослідження сенсорне. Методологія. Навчання фахівців виявляти та розпізнавати запахи [Чинний від 2014-11-12]. Вид. офіц. Київ : Держспоживстандарт України, 2013. 20 с.