ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТЛОСТІЙКОСТІ ВОЛОКНИСТОЇ ОСНОВИ БАВОВНЯНО-ПОЛІЕСТЕРОВИХ ТКАНИН З БІОЦИДНОЮ ОБРОБКОЮ

Анотація

У статті наведені результати досліджень впливу біоцидної обробки на показники світлостійкості та розривальні характеристики целюлозовмісних тканин. Відомо, що в процесі впливу енергії Сонця, зокрема світла, на текстильні матеріали та вироби відбувається вигоряння фарби і деструкція текстильних волокон, руйнування апретів тощо. В умовах підвищеної вологості відбувається також біопошкодження текстильних матеріалів різними мікроорганізмами – грибками, бактеріями, актиноміцетами. Метою роботи є дослідження світлостійкості волокнистої основи бавовняно-поліестерових різнокомпонентних тканин для спеціального одягу, оброблених антимікробними тіосульфанатними обробними препаратами етилтіосульфанілат (ЕТС), метилтіосульфанілат (МТС) і алілтіосульфанілат (АТС). Такі біоцидні препарати є синтетичними аналогами природних фітонцидів, які синтезовані у «Львівській політехніці». Вивчено вплив волокнистого складу, спосіб фарбування та антимікробного оброблення на зміну світлостійкості субстрату цих тканин. У результаті дослідження бавовняно-поліестерових тканин з антимікробними властивостями встановлено, що біоцидна обробка суттєво гальмує світлостаріння волокнистої основи. Показник розривального навантаження тканин без обробки після 300 год. опромінення знизився на 22,0%–26,0% залежно від складу тканин, після оброблення – на 12,5%–17%. Усі вибрані біоцидні препарати ЕТС, МТС і АТС ефективно захищають волокнисту основу досліджуваних тканин від тривалої дії сонячного опромінення. Здатність гальмувати знебарвлення пофарбувань і світлостаріння волокнистої основи є однією із найважливіших переваг вибраних для дослідження тіосульфанатних препаратів. Також доведено, що у разі більш тривалого опромінення біоциди гальмують процес знебарвлення барвника та сповільнюють процес деструкції субстрату.