Ключові слова
подієвий менеджмент
івент-менеджмент
ресторанне господарство
Як цитувати
Анотація
У статті проаналізовано розвиток поняття подій та івентів як одного із пріоритетних напрямів розвитку у діяльності ресторанних закладів. Розглянуто сутність поняття івентів, їх ключових класифікаційних ознак та специфіку івентів у ресторанному господарстві. Окремо розглянуто вплив карантинних заходів та локдауну, викликаного пандемією гострого респіраторного вірусного захворювання SARS-CoV-2, його вплив на розвиток галузі. Основним результатом якого стало зменшення середнього чеку у закладах зменшення кількості нових та постійних відвідувачі, та спроба бізнесу «перечекати» період з надією на повернення до звичного життя. Як наслідок частина підприємців не приймає ніяких дій для ефективного розвитку бізнесу а інша шукає способи порятунку бізнесу та пошуку нових, не забуваючи підтримувати лояльність постійних клієнтів. Одним із таких напрямів, являється проведення івентів у ресторанному господарстві як спосіб отримання клієнтів за рахунок цілеспрямованих емоційних заходів. Івенти все частіше і частіше включають в процес функціонування підприємств, сприяючи впізнаваності бренду і просування продукції. Аналіз сучасних event-заходів дозволив виявити їх складність, комплексність, багатоплановість та значущість, що безумовно є важливим кроком задля розвитку сучасного підприємства індустрії гостинності. З огляду на це, необхідним є дослідження event-ринку, визначення основних класифікацій подій. Ціллю event-менеджменту в закладах громадського харчування є залучення та утримання клієнтів і як результат - отримання більшого прибутку. Подієвий менеджмент як поєднання соціально-культурного та економічного феноменів в діяльності підприємства ресторанного господарства, володіє значним організаційним та управлінським потенціалом, ніж звичайна рекламна діяльність або традиційний менеджмент. Саме потенціал подієвого менеджменту може стати ефективним інструментом в діяльності підприємства ресторанного господарства. Еvent-менеджмент є одним із найбільш істотних інструментів паблік рілейшнз, який спрямований на отримання не одноразового ефекту, а довготривалого процесу у формуванні іміджу підприємства, його впливу на суспільні інтереси і потреби. Event-менеджмент означає перетворення заходу за допомогою допоміжних ефектів у щось абсолютно виняткове з погляду відвідувачів.
Посилання
Goldblatt, J. (2010), “Special Events. A new generation and the next frontier”, vol. 6, Hoboken: JohnWileyandSons, р. 535.
Шумович А.В. Великолепные мероприятия. Технологии и практика event-management. Минск, 2009. С. 336.
Хальцбаур У., Йеттингер Э., Кнаусе Б., Мозер Р., Целлер М. Event-менеджмент. Минск, 2007. С. 384.
Тлумачний словник української мови. URL: https://slovnyk.ua
Cambridge Advanced Learner's Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org
Dictionary, Collins English. Dictionary. Retrieved. 2014. № 15.
Oxford English Dictionary. Third Edition, Oxford University Press. 2010.
Longman Dictionary of Contemporary English. 2015. URL: https://www.ldoceonline.com/dictionary.
Повалій Т. Л., Світайло Н. Д. Івент-менеджмент. Суми : СумДУ, 2021.
Щербініна Т. С. Сучасні технології та інструменти PR-супроводу спеціальних масових подій брендів. Київ : НАКККМ, 2020.
Симановская О. М. (Организация HR-событий. Москва, 2006. С.192.
Пашкевич М. Ю. Івент-технології у сфері дозвілля. Київ, 2017. С. 328.
Lampel, J., Shamsie, J. and Shapira, Z. (2009), “Experiencing the improbable: Rare events and organizational learning”, Organization Science, vol. 20, рр. 835–845.
Griffin, L. J. (1992), “Temporality, events and explanation in historical sociology: An introduction”, Sociological Methods & Research, vol. 20, pp. 403–427.
Nigam A. and Ocasio W., (2010), “Event attention, environmental sense making, and change in institutional logics: An inductive analysis of the effects of public attention to Clinton’s Health Care Reform Initiative”, Organization Science, vol. 21, pp. 823–841.
Tum, J. (2006), “Management of Event Operations”, рр. 280.
Копылова Н. А. С чего начинается событие. Альманах лаборатория рекламы, маркетинга и Public Relation. 2004. № 5(36).
Shone, A. (2004), “Successful event management: a practical handbook”, рр. 13.
Getz, D. (2007), “Event Studies: Theory, Researc h and Policy for Planned Events”, рр. 18.
Поплавский М. М. Event-менеджмент у індустрії дозвілля. Питання культурології. 2017. № 33. С. 186–197.
Goldblatt, J. (2010), “Special Events. A new generation and the next frontier”, vol. 6, Hoboken: JohnWileyandSons, p. 535.
Shumovich, A. V. (2009), “Magnificent events. Technologies and practice of event management”, Minsk.
Halzbaur, U., Yettinger, E., Knause, B., Moser, R. and Zeller, M. (2007), Event-management. Minsk.
Interpretive dictionary of the Ukrainian language, available at: https://slovnyk.ua
Cambridge Advanced Learner's Dictionary, available at: https://dictionary.cambridge.org
Dictionary, Collins English. Dictionary. Retrieved. 2014. Vol. 15.
Oxford English Dictionary. Third Edition, Oxford University Press. 2010.
Longman Dictionary of Contemporary English. 2015, available at: https://www.ldoceonline.com/dictionary
Povaliy, T. L., Svitailo, N. D. (2021), “Event Management”, Sumy State University, Sumy, Ukraine.
Shcherbinina, T. S. (2020), “Modern technologies and tools of PR support for special mass events of brands”, 2nd year student, management of socio-cultural activities, NAKKKM, Kyiv, Ukraine.
Symanovskaya, O. M. (2006), “Organization HR event”, Moscow.
Pashkevich, M. Yu. (2017), “Event technologies in the field of leisure”, Kyiv, Ukraine.
Lampel, J., Shamsie, J. and Shapira, Z. (2009), “Experiencing the improbable: Rare events and organizational learning”, Organization Science, vol. 20, pp. 835–845.
Griffin, L. J. (1992), “Temporality, events and explanation in historical sociology: An introduction”, Sociological Methods & Research, vol. 20, pp. 403–427.
Nigam, A. and Ocasio, W. (2010), “Event attention, environmental sense making, and change in institutional logics: An inductive analysis of the effects of public attention to Clinton's Health Care Reform Initiative”, Organization Science, vol. 21, pp. 823–841.
Tum, J. (2006), “Management of Event Operations”, p. 280.
Kopylova, N. A. (2004), “What starts an event”, Almanac laboratory of advertising, marketing and public relations, vol. 5(36).
Shone, A. (2004), “Successful event management: a practical handbook”, p. 13.
Getz, D. (2007), “Event Studies: Theory, Research and Policy for Planned Events”, pp. 18.
Poplavsky, M. M. (2017), “Event management in the leisure industry”, Issues of cultural studies, vol. 33, pp. 186–197.