СУЧАСНІ ПІДХОДИ, МОДЕЛІ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ ТА ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

Анотація

У статті розглянуто теоретичні та прикладні підходи до впровадження інновацій та високих технологій в торгівлі України. Метою статті було дослідження сучасних підходів та рішень для побудови інноваційної моделі сталого розвитку торговельних мереж, а також пошук інструментарію впровадження інновацій та високих технологій в торгівлі України у період повоєнної відбудови національної економіки. Доведено, що торгівля є найкращою сферою для впровадження інновацій та високих технологій, виявлено низку характерних особливостей даного процесу. Уточнено дефініцію “інновації у торгівлі” як фундамент діяльності, необхідний для підвищення ефективності та конкурентоспроможності в умовах кардинальних трансформацій торгової галузі. Аргументовано існування категорії “інноваційний потенціал” та уточнено його сутність як сукупність ресурсів та дій, що застосовуються для досягнення наміченої мети інноваційної діяльності у торгівлі. Обґрунтовано передумови переходу торгівлі на інноваційний напрям розвитку з метою досягнення заданих темпів зростання, отримання необхідної норми прибутку; завоювання ринкового сегмента. На основі дослідження циклів переходу торгівлі на інноваційний напрям розвитку виявлено роль організаційного та економічного забезпечення як передумови для виконання всіх видів діяльності, спрямованих на підвищення ефективності інноваційної діяльності та конкурентоспроможності торговельного підприємства. Запропоновано схему побудови інноваційної моделі сталого розвитку торгових мереж як процесу формування та пошуку інноваційних рішень на основі поетапного виконання послідовних завдань. Запропоновано окремі заходи з побудови моделі та вибору інструментарію впровадження інновацій та високих технологій у торгівлі України. Зроблено висновок, що торговельне підприємство у процесі своєї інноваційної діяльності змушене реалізовувати інноваційні рішення, аналізуючи відповідні інформаційні потоки. Зазначена залежність зазвичай обумовлена важливістю досягнення короткострокових і довгострокових цілей, визначених для торговельного підприємства.