НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА В АКСІОЛОГІЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ СТАНОВЛЕННЯ ІДЕАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

Анотація

Анотація. Розглядаються способи модифікацій інтелектуальних економічних систем в аксіологічно- культурному контексті. Стверджується, що з технологічної точки зору інформаційно-цифрова економіка досягне ступеня нульових граничних витрат виробництва завдяки спресуванню детермінізму часу у системах праці, яка є субстанцією вартості, що унеможливить формування ціни ринкової пропозиції економічним способом – підрахунком витрат робочого часу. Також стверджується: це призведе до заміщення ринкових інституційних інструментів обміну символічними, що характеризуються відсутністю принципу зворотної еквівалентної транзитивності мінових вартостей. А це означатиме: принципом формування пропозиції буде не апріорний дефіцит, а екзистенційний надлишок – логотерапевтичний ефект онтологічної новизни як споживної вартості. Спосіб організації господарювання, у якому інтелігібельна творчість у монетизовано- семіотичній репрезентації являтиме собою сутнісну підставу формування і руху вартості через механізм символічного обміну, визначається нами як нооекономіка. Суб’єкт пропозиції в нооекономіці – когнітарій – оперуватиме герменевтичними текстами культурної традиції як міновими вартостями. Свідомість потреби у структурі попиту набуде атрактивних вимірів онтологічної новизни аксіологічно-нормативних модусів буття – потреби споживання істини, яка знижує інтенсивність екзистуючої присутності турботи як виклику. Аксіологічним наративом граничної схильності до споживання інтелігібельного продукту виступатиме перспектива статусності автентичної особистості – ініціатора ланцюгів вартості у структурі символічного обміну. Цифрові можливості масового доступу анулюють форму часового детермінізму між потребою й очікуваннями, перетворивши споживання тексту у постійну герменевтичну потребу інтелекту, що розширює потреби і можливості споживання інформації до безконечності. Онтологічна новизна інтелектуального продукту як його споживна вартість розширює горизонт культурної ідентичності шляхом формування ресурсів когнітивно-аксіологічного солідаризму як невпинно прогресуючого попиту на перманентну потребу маніфестації істини згідно зі структурою “вітрильника Маслоу”. Когнітаріат трактується як нова меритократична еліта нооекономіки ідеаційної культури.