ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОВО-ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ: СИСТЕМНА ПАРАДИГМА
Анотація
Стаття презентує огляд елементів системи забезпечення судово-експертної діяльності у кримінальному провадженні. Такий системний підхід дозволяє в перспективі визначити напрямки оптимізації процесу використання спеціальних знань у кримінальному провадженні. У статті розглянуто вісім основних компонентів забезпечення судово-експертної діяльності: 1) науково-теоретичне (розробка наукового обґрунтування, практичної діяльності, зв’язку науки і практики, концептуалізація науки судової експертології); 2) нормативно-правове (вдосконалення правового регулювання інституту судових експертиз); 3) організаційно-управлінське (забезпечення організації структури експертних органів та служб, взаємодії з правоохоронними органами для реалізації цілей кримінального провадження); 4) кадрове (реалізація політики щодо комплектації експертних установ кваліфікованими фахівцями); 5) методичне (розробка ефективних новітніх методик проведення досліджень, механізму їх реєстрації та внесення змін); 6) матеріально-технічне (оснащення лабораторій сучасним обладнанням, впровадження міжнародного стандарту ISO/IEC 17025:2005 (General requirements for the competence of testing and calibration laboratories) і т.д.); 7) інформаційне (створення умов для ефективної роботи з інформацією, формування спеціалізованих банків даних для потреб кримінального судочинства тощо); 8) фінансове (гарантування відшкодування витрат проведення експертиз, відкриття нових лабораторій, фінансування дослідницьких проектів у сфері forensic science тощо). Авторкою підкреслено, що успішною може вважатися реалізація тільки комплексного підходу до питання забезпечення судово-експертної діяльності.
Посилання
2. Калужна О. М. Науковий підхід до розуміння відмови експерта від давання висновку. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2015. Вип. 15. С. 189199.
3. Головченко Л. М. Змістовна роль науково-практичних коментарів до Закону України «Про судову експертизу». Актуальні питання судової експертизи та криміналістики: збірник матеріалів засідання «круглого столу», присвяченого 85-річчю створення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса (м. Харків, 11–12 листопада 2008 р.). Х., 2008. С. 16–23.
4. Форіс Ю. Б. Судово-експертне право: поняття, предмет, система. Криміналістика і судова експертиза. 2016. Вип. 61. С. 108–116.
5. Теорія та практика проведення судових експертиз за напрямками інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності: монографія / за ред. проф. В. П. Хомутенко, О. Ю. Костіна. Одеса: ОНЕУ. 2018. 274 c.
6. Савченко І. О., Глущенко С. І. Проблемні питання при застосуванні в експертній практиці методик проведення судово-економічних експертиз. Криминалистика и судебная экспертиза. 2013. Вып. 58 (2). С. 498502.
7. Пілюков Ю. О. Окремі питання взаємодії та нормативно-правового врегулювання діяльності Експертної служби МВС України та підрозділів досудового розслідування Національної поліції України в умовах реформування системи МВС України. Криміналістичний вісник. 2016. № 2 (26). С. 1319.
8. Ткаченко Н. М. До питання кадрового забезпечення науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України. Вісник ОНДІСЕ. 2017. Вип. 1. С. 7579.
9. Дудич А. В. Експерт як учасник кримінального провадження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. Одеса: НУ «ОЮА», 2017. 23 c.
10. Антонюк П. Є. Щодо професійної компетентності судово-медичного експерта. Криміналістичний вісник. 2016. № 1 (25). С. 36–41.
11. Прокопенко Г. І. Спеціальні професійні вимоги до експерта-криміналіста як головного суб’єкта експертно-криміналістичної діяльності ОВС. Сучасні криміналістичні експертизи в розслідуванні злочинів: матеріали круглого столу (м. Київ, 25 лютого 2015 р.). К.: НАВС, 2015. С. 106–109.
12. Сімакова-Єфремян Е. Б. Теоретико-правові та методологічні засади комплексних судово-експертних досліджень: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук. Х.: НЮУ ім. Я. Мудрого, 2017. 38 c.
13. Клименко Н. І. Міжнародне значення судово-експертної діяльності. Судово-експертна діяльність: сучасний стан та перспективи розвитку: зб. матеріалів круглого столу / ред. кол. О. Л. Кобилянський та ін. К., 2015. С. 165168.
14. Сімакова-Єфремян Е. Б., Балинян Т. Є., Дереча Л. М. Про критерії оцінювання методик проведення судових експертиз в Україні. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2010. Вип. 10. С. 151161.
15. Див докладніше: Пиріг І. В. Технічне забезпечення експертної діяльності. Криміналістичний вісник. 2015. № 2 (24). С. 7077.
16. Рувін О. Г., Голікова Т. Д., Полтавський А. О. та ін. Кодекс поведінки судових експертів України як одна із умов членства ENFSI. Криміналістика і судова експертиза. 2016. Вип. 61. С. 3240.
17. Харківський НДІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса. Акредитація. URL: http://www.hniise.gov.ua/14159-akreditatsya.html.
18. Історія розвитку Експертної служби МВС України. URL: https://dndekc.mvs.gov.ua/про-дндекц/історія-підрозділу/.
19. Смерницький Д. В. Поняття та засади адміністративно-правового забезпечення стандартизації в діяльності наукових установ МВС України. Криміналістичний вісник. 2016. № 2 (26). С. 2029.
20. Заруцький В. А. Інформаційно-довідкове забезпечення судових експертиз як наукова категорія. Криміналістика і судова експертиза. 2016. Вип. 61. С. 118124.
21. Костюк Н. П., Степанець Д. С. Проблеми інформатизації процесу правозастосування. Криміналістичний вісник. 2016. № 1 (25). С. 102108.
22. Некраха Д. О., Охріменко О. І. Стан та перспективи експертних досліджень в СБУ, окремі проблемні питання. Теория и практика судебной экспертизы. 2015. Вип. 60. С. 48–55.