ГРОМАДЯНСТВО ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА ГАРАНТІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

  • Р. Ю. Матяшовська НУ «Львівська політехніка»
Ключові слова: громадянство, діти, біженці, дискримінація, процедура отримання громадянства

Анотація

Стаття присвячена правовим проблемам громадянства дітей, особливо дітей дошкільного віку. Відповідно до міжнародного права, більшість прав людини не залежить від національності. Це також стосується і забезпечення прав дітей. Проте на практиці відсутність громадянства часто суворо заважає здійсненню широкого кола прав людини. Громадянство полягає у взаємодії держави і особи, у погодженні їх прав та обов’язків. Сьогодні право на набуття громадянства є твердо встановленим як універсальне право кожної дитини, завдяки включенню в нього Конвенцію про права дитини та численні інші документи щодо прав людини. Діти загалом, тим більше діти дошкільного віку, потребують особливої уваги з боку держави. Тому громадянство як гарантія правового статусу дитини виступає важливою державною гарантією. Відсутність зв’язку з державою означає відсутність доступу до інших правових гарантій. Відсутність громадянства в широкому розумінні призводить до відсутності майбутнього для дитини, вказує на прогалини в її розвитку та створює нерівність та дискримінаційні чинники. Не дивлячись на те що на міжнародному рівні здійснено акцент на тому, що громадянство має бути забезпечено кожній дитині в найкоротші терміни, все ж з погляду практичного застосування на сьогодні в країнах Європи є низка вагомих проблем. Серед них виокремлено наступні: недосконалість національного законодавства; дискримінація у сфері громадянства за гендерною ознакою; прогалини застосування принципу передачі громадянства від батьків; існування додаткових вимоги, що ускладнюють процедуру отримання громадянства; прогалини у статусі дітей, що народжені в міжнародних водах; покладання виключних повноважень процесуальних дій пов’язаних з громадянством дітей на батьків; проблеми у сфері встановлення громадянства.

Посилання

1. Про громадянство України: закон України від 18.01.2001 № 2235-III // Відомості Верховної Ради України. 2001, N 13, ст.65
2. Європейська конвенція про громадянство 06.11.1997 № ETS N 166 // http://zakon.rada.gov.ua/laws/card/994_004
3. Конституционное право / под ред. В. В. Лазарева. — М. : Юристь, 1999. — 592 С.
4. Конвенція про права дитини: міжнародний документ ООН від 20.11.1989 http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021
5. No child should be stantlesse. European Network on Statelessness // https://www.statelessness.eu
6. First Global Forum on Statelessness, the Hague, 15-17 September 2014.
7. UNHCR, Background Note on Gender Equality, Nationality Laws and Statelessness 2015, 6 March 2015.
8. Commissioner for Children, Manifesto for Children 2013, Section 2.1.3: Right to a Nationality (informal translation), as cited in UNHCR, Mapping Statelessness in Malta, August 2014.
9. Ending Childhood Statelessness: A Study on Latvia, 2015.
10. UNHCR, Guidelines on Statelessness No. 4: Ensuring Every Child’s Right to Acquire a Nationality through Articles 1-4 of the 1961 Convention on the Reduction of Statelessness, HRC/GS/12/04, 21 December 2012.
11. UNHCR, Mapping Statelessness in Finland, November 2014.
12. Ending Childhood Statelessness: A Study on Poland, 2015.
Опубліковано
2018-12-05
Розділ
ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ Й ПРАВА