ПРОБЛЕМА ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ВИДІВ ПРАВОМІРНИХ ЗАХОДІВ ПОЗБАВЛЕННЯ СВОБОДИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ БЕЗ РІШЕННЯ СУДУ
Ключові слова:
арешт, тримання особи під вартою, право на свободу та особисту недоторканність, права людини та основоположні свободи, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України
Анотація
У статті досліджується та порівнюється юридичний зміст терміна “арешт” та терміна “тримання особи під вартою”, які використовуються у підпункті “c)” пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та у частині 3 статті 29 Конституції України, відповідно, для позначення видів правомірних заходів позбавлення свободи, які можуть застосовуватися без рішення суду. На основі детального аналізу вказаних положень, відповідних рішень Конституційного суду України та національного законодавства України робиться висновок про те, що застосований Конституцією України термін “тримання особи під вартою” за своїм значенням загалом відповідає його юридичному змісту визначеному законодавством України та кореспондується із поняттям “арешт”, у розумінні досліджуваного положення Конвенції. Також формулюються пропозиції щодо внесення змін до частини 2 статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
Посилання
1. Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст.141
2. Про міжнародні договори України. Закон України від 29 червня 2004 № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 50. — Ст. 540.
3. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони : Міжнародний документ від 27.06.2014 / Україна, Європейський Союз, Євроатом. // Офіційний вісник України. — 2014. — № 75. — Ст. 2125.
4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : Міжнародний документ від 04.11.1950р. / Рада Європи. — Офіційний вісник України. — .1998. — № 13. — Ст. 270.
5. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції : Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР // Голос України. — 1997. — 24 липня.
6. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23 лютого 2006 № 3477-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2006 р. — № 30. — Ст. 260.
7. Кримінальний процесуальний кодекс України : Кодекс України, Закон від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2013. — № 9–10. — Ст. 88.
8. European Court of Human Rights. Statistics. Violations by Article and by State — 2017. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.echr.coe.int/ Documents/Stats_violation_2017_ENG.pdf
9. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України ―Про психіатричну допомогу‖ (справа про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу) від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016 // Вісник Конституційного суду України. — 2016. — № 6. — С. 60.
10. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 // Офіційний вісник України — 2017. — № 98.
11. Карабан В. І. Англійсько-український юридичний словник / В. І. Карабан. — Вінниця : Нова книга, 2004. — 1088 с.
12. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 26, частин першої, другої, третьої статті 27 Закону України ―Про статус народного депутата України‖ та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 80 Конституції України стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності) від 26 червня 2003 року № 12-рп/2003 // Офіційний вісник України — 2003 р. — № 28. — Cт. 1381.
13. Кримінальний кодекс України: Кодекс України, Закон від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25. — Ст. 131.
14. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Кодекс України, Закон від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1984. — № 51. — Ст. 1122.
2. Про міжнародні договори України. Закон України від 29 червня 2004 № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 50. — Ст. 540.
3. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони : Міжнародний документ від 27.06.2014 / Україна, Європейський Союз, Євроатом. // Офіційний вісник України. — 2014. — № 75. — Ст. 2125.
4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : Міжнародний документ від 04.11.1950р. / Рада Європи. — Офіційний вісник України. — .1998. — № 13. — Ст. 270.
5. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції : Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР // Голос України. — 1997. — 24 липня.
6. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23 лютого 2006 № 3477-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2006 р. — № 30. — Ст. 260.
7. Кримінальний процесуальний кодекс України : Кодекс України, Закон від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2013. — № 9–10. — Ст. 88.
8. European Court of Human Rights. Statistics. Violations by Article and by State — 2017. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.echr.coe.int/ Documents/Stats_violation_2017_ENG.pdf
9. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України ―Про психіатричну допомогу‖ (справа про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу) від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016 // Вісник Конституційного суду України. — 2016. — № 6. — С. 60.
10. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 // Офіційний вісник України — 2017. — № 98.
11. Карабан В. І. Англійсько-український юридичний словник / В. І. Карабан. — Вінниця : Нова книга, 2004. — 1088 с.
12. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 26, частин першої, другої, третьої статті 27 Закону України ―Про статус народного депутата України‖ та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 80 Конституції України стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності) від 26 червня 2003 року № 12-рп/2003 // Офіційний вісник України — 2003 р. — № 28. — Cт. 1381.
13. Кримінальний кодекс України: Кодекс України, Закон від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25. — Ст. 131.
14. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Кодекс України, Закон від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1984. — № 51. — Ст. 1122.
Опубліковано
2018-02-20
Розділ
КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА
