THE PROBLEM OF TERMINOLOGICAL DEFINITION OF LAWFUL DEPRIVATION OF LIBERTY THAT ARE APPLIED WITHOUT A COURT DECISION

  • Аndrew Medvid Lviv University of Trade and Economics
Keywords: the arrest, detention in custody, the right to liberty and security, human rights and fundamental freedoms, Convention for the protection of human rights and fundamental freedoms, the Constitution of Ukraine, Criminal procedural code of Ukraine

Abstract

This article examines and compares the legal content of the term “arrest” and the term “holding the person in custody” used in “c” of paragraph 1 of article 5 of the Convention for the protection of human rights and fundamental freedoms, and in part 3 of article 29 of the Constitution of Ukraine, respectively, to aindicate the kinds of lawful deprivation of liberty that can be applied without a court decision. On the basis of a detailed analysis of these provisions, the relevant decisions of the Constitutional court of Ukraine and the national legislation of Ukraine concluded that the applied order of the first sentence of part 3 of article 29 of the Constitution of Ukraine the term “holding the person in custody” in its significance generally corresponds to the legal contents of the specified term determined by the legislation of Ukraine and corresponds to the concept of “arrest” within the meaning of subparagraph “c” of paragraph 1 of article 5 of the Convention. Along with this, it is necessary to ensure the conformity to the Constitution of Ukraine the provisions of the current Criminal procedural code of Ukraine. In particular, you need to make an addendum to part 2 of article 176 of the Criminal procedural code of Ukraine, according to which “the holding of persons in custody” to define another type of “provisional measures” and to consolidate in the Criminal procedure code of Ukraine, the procedure of its application.

References

1. Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст.141
2. Про міжнародні договори України. Закон України від 29 червня 2004 № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 50. — Ст. 540.
3. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони : Міжнародний документ від 27.06.2014 / Україна, Європейський Союз, Євроатом. // Офіційний вісник України. — 2014. — № 75. — Ст. 2125.
4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : Міжнародний документ від 04.11.1950р. / Рада Європи. — Офіційний вісник України. — .1998. — № 13. — Ст. 270.
5. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції : Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР // Голос України. — 1997. — 24 липня.
6. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23 лютого 2006 № 3477-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2006 р. — № 30. — Ст. 260.
7. Кримінальний процесуальний кодекс України : Кодекс України, Закон від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2013. — № 9–10. — Ст. 88.
8. European Court of Human Rights. Statistics. Violations by Article and by State — 2017. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.echr.coe.int/ Documents/Stats_violation_2017_ENG.pdf
9. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України ―Про психіатричну допомогу‖ (справа про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу) від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016 // Вісник Конституційного суду України. — 2016. — № 6. — С. 60.
10. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 // Офіційний вісник України — 2017. — № 98.
11. Карабан В. І. Англійсько-український юридичний словник / В. І. Карабан. — Вінниця : Нова книга, 2004. — 1088 с.
12. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 26, частин першої, другої, третьої статті 27 Закону України ―Про статус народного депутата України‖ та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 80 Конституції України стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності) від 26 червня 2003 року № 12-рп/2003 // Офіційний вісник України — 2003 р. — № 28. — Cт. 1381.
13. Кримінальний кодекс України: Кодекс України, Закон від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25. — Ст. 131.
14. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Кодекс України, Закон від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1984. — № 51. — Ст. 1122.
Published
2018-02-20
Section
CRIMINAL PROCESS AND CRIMINAL SCIENCE