ФАКТОРИ ТА МОДЕЛІ ЗМІНИ СУТНОСТІ СУВЕРЕНІТЕТУ ДЕРЖАВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

  • Ю. О. Маллік Львівський торговельно-економічний університет
Ключові слова: суверенітет держави, глобалізація, інтеграційні процеси, Європейський союз, міжнародне співтовариство

Анотація

У статті визначаються та досліджуються фактори, а також моделі, що впливають на зміну сутності суверенітету держав в умовах глобалізації. Встановлено, що міждержавні інтеграційні процеси, які набувають системного характеру, суттєво змінюють не тільки традиційний зміст категорії державного суверенітету, а й набувають нових організаційно-правових форм. З’ясовано, що існують фактори, які впливають на процес зміни національного суверенітету, серед яких можна виокремити наступні: технологічні та соціальні зміни, прагнення уникнути війн, наявність глобальних проблем, що об’єднують країни, процеси регіонального зближення, необхідність спільними зусиллями вирішувати та врегульовувати суперечності, зростання чисельності демократичних режимів у світі. Визначено ряд викликів, які впливають на суверенітет і у майбутньому можуть призвести до його суттєвого обмеження з боку нових факторів системи міжнародних відносин: формування єдиної глобальної економіки, зміни у системі міжнародних відносин та постійне збільшення міжнародних урядових і неурядових організацій, глобальні екологічні проблеми, які все більше впливають на світове співтовариство, культурна глобалізація, яка змінює свідомість людей, інтеграційні процеси та глобалізація.

Посилання

1. Бордачев Т. В. Новый стратегический союз. Россия и Европа перед вызовами XX века: возможности ―большой сделки‖ / Т. В. Бордачев. — М. : Европа, 2009. — 304 с.
2. Лях В. В. Соціальний характер людини і проблема ідентичності в добу глобалізації / В. В. Лях // Мультиверсум. Філософський альманах. — Вип. 9(107). — К., 2011. — С. 3–27.
3. Власов В. І. Закони глобалізації / В. І. Власов // Історія освіти, науки і техніки України: матеріали VІ Всеукраїнської конференції молодих учених та спеціалістів, 27 травня 2011 р. — К., 2011. — С. 165–167.
4. Ліпкан В. А. Державний суверенітет у контексті формування системи міжнародної безпеки / В. А. Ліпкан, О. В. Тюріна // Університетські наукові записки. — 2005. — № 3. — С. 17–23.
5. Саннікова М. В. До питання про значення декларацій про державний суверенітет / М. В. Саннікова // Університетські наукові записки. — 2013. — № 1. — С. 65–72.
6. Гамбург Л. С. Проблема суверенності суб’єктів федерації в зовнішньому суверенітеті федеративних держав: теоретичні аспекти / Л. С. Гамбург // Держава та регіони. Сер. : Право. — 2013. — № 3. — С. 4–9.
7. Герасимова О. А. Забезпечення державного інформаційного суверенітету як функція державної мови / О. А. Герасимова // Теорія та практика державного управління. — 2009. — Вип. 4. — С. 103–110.
8. Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества : пер. с англ. / З. Бауман. — М. : Весь Мир, 2004. — 188 с.
9. Хапатнюковський М. М. Еволюція підходів до тлумачення сутності та ознак економічного суверенітету держав / М. М. Хапатнюковський // Європейські перспективи. — 2013. — № 3. — С. 211-217.
10. Сухонос В. Декларація про державний суверенітет України / В. Сухонос // Віче. — 2010. — № 18. — С. 10–12.
11. Резнікова Н. В. Проблема збереження економічного суверенітету держави в контексті транснаціоналізації світової економіки: нові виклики залежності / Н. В. Резнікова // Экономика Крыма. — 2013. — № 2. — С. 13–17.
12. Саракуца М. О. Поняття та зміст державного суверенітету: визначення, становлення, розвиток / М. О. Саракуца // Форум права. — 2010. — № 4. — С. 784–791.
Опубліковано
2018-02-20
Розділ
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО