ЩОДО ОБ’ЄКТА СКЛАДУ ПОРУШЕННЯ НЕДОТОРКАННОСТІ ПРИВАТНОГО ЖИТТЯ

Н. А. Мацура; О. В. Сосніна

doi:10.36477/2616-7611-2021-09-07

Н. А. Мацура Львівський торговельно-економічний університет
О. В. Сосніна Львівський торговельно-економічний університет

DOI: https://doi.org/10.36477/2616-7611-2021-09-07

Ключові слова: право на недоторканність приватного життя, конфіденційна інформація, особиста таємниця, сімейна таємниця, приватне життя, склад кримінального правопорушення

Анотація

Наявність інформаційних технологій створює реальні можливості порушення права людини на таємницю приватного життя людини, яке закріплене в ст. 32 Конституції України. Для забезпечення права недоторканності приватного життя держава встановила кримінальну відпові- дальність за порушення даного права. Однак, незважаючи на існування кримінально-правової охорони права недоторканності приватного життя особи, порушення цього права залишається досить вели- кою проблемою, вирішення якої не втрачає своєї актуальності. У статті досліджується один з еле- ментів складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 182 КК України, а саме порушення недоторканності приватного життя. Метою наукової статті є дослідження проблемних аспектів об’єкта складу кримінального правопорушення, передбаченого диспозицією ст. 182 КК України, роз- криття особливостей кожної з ознак даного елементу цього складу. Відповідно до поставленої мети визначені наступні результати наукового дослідження. По-перше, розкрито зміст поняття приват- ного життя. По-друге, проаналізовані сутнісні риси права на недоторканність приватного життя, зокрема дане право означає надану людині недоторканність інформації про саму себе, відомостей, які становлять її особисту чи сімейну таємницю, і ця недоторканність, водночас, охороняється держа- вою. По-третє, висвітлено погляди науковців щодо предмету порушення недоторканності приват- ного життя. Для досягнення поставленої мети в ході дослідження було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Методологічну основу дослідження становлять загальнонауковий, формально-логічний, системно-структурний, теоретичний методи, а також метод збирання й уза- гальнення інформації.

Посилання

1. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 38. Ст. 160.
2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Дата оновлення 02.10.2013 р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text (дата звернення: 06.04.2021).
3. Кримінальний кодекс України: прийнятий 5 квіт. 2001 р., зі змінами та доповненнями станом на 16 березня 2021 року Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25–26. Ст. 131. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2341-14 (дата звернення: 16.03.2021).
4. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 р. № 2657-XII. Дата оновлення: 16.07.2020. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text (дата звернення: 16.03.2021).
5. Стосовно Декларації про засоби масової інформації та права людини : Резолюція Консультативної асамблеї Ради Європи від 23 січня 1970 р. № 428. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_107#Text (дата звернення: 06.04.2021).
6. Рішення Конституційного суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12#Text (дата звернення: 16.03.2021).
7. Горпинюк О.П. Кримінально-правова охорона інформаційного аспекту приватності в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Львів, 2011. 242 с.
8. Жмур Ю.М. Відмежування ст. 162 від злочинів із суміжним складом, які утворюють конкуренцію з положеннями ст. 162 КК України (ст. 182, 163, (ч. 3 ст.ст. 185, 186 та 187 КК України). Економіка і право. 2013. № 23. С. 171–177.
9. Кириченко Ю.В. Конституційне закріплення права на невтручання в особисте і сімейне життя в Україні та європейських державах: порівняльно-правовий аналіз. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2013. № 5. С. 34–40.
10. Лихова С.Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України) : монографія. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2006. 573 с.
11. Серьогін В.О. Право на недоторканність приватного життя у конституційно-правовій теорії та практиці : монографія. Харків : ФІНН, 2010. 608 с.
12. Сосніна О.В. Безпосередній об’єкт злочину, передбачений ст. 182 КК України «Порушення недоторканності приватного життя». Науковий вісник Львівської комерційної академії. 2015. № 2. С. 275–283.
13. Сосніна О.В. Кримінальна відповідальність за порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК України) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Львів, 2017. 256 с.
14. Стогова О.В. Особисте життя людини: проблема визначення поняття. Правовий вісник Української академії банківської справи. 2014. № 1(10). С. 6–10.
15. Шевчук С.В. Судовий захист прав людини: Практика Європейського Суду з прав людини у контексті західної правової традиції : навч. посіб. 2-ге вид., перероб. та доп. Київ : Реферат, 2007. 848 с.