ЗМОВА НА ВЧИНЕННЯ ПРОТИПРАВНИХ ДІЙ ЯК ПІДСТАВА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

  • Я. А. Резнік Господарський суд міста Києва
Ключові слова: змова на вчинення протиправних дій; співучасть у злочині; заходи кримінально-правового характеру; юридична особа; уповноважена особа

Анотація

Метою статті є встановлення доцільності застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб за вчинення уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи змови на вчинення протиправних дій. На виконання поставлених завдань зроблено такі основні висновки. Змова є іманентною властивістю співучасті у злочині та притаманна всім формам співучасті, що перераховані у ст. 28 КК України. У кожній з цих форм змова відрізняється якісною ознакою: чим більш небезпечною є форма співучасті у злочині, тим більш складною повинна бути змова між співучасниками. Змова притаманна як для співучасті «особливого» роду, так і для співучасті з розподілом ролей, коли для кримінально-правової кваліфікації дій осіб потрібно визначати роль кожного співучасника у вчиненому діянні. За змову уповноважених осіб, які вчиняють злочини від імені та (або) в інтересах юридичної особи, щодо юридичних осіб застосовуються заходи кримінально-правового характеру, у випадку, якщо кваліфікуючою ознакою злочинів, названих у ст. 96-3 КК України, є вчинення їх за попередньою змовою групою осіб або організованою групою. Окрім того, застосування таких заходів можливе у випадку передбачення кримінальної відповідальності створення та діяльність організованих форм співучасті. Запропоновано розширити перелік злочинів у п. 4 ч. 1 ст. 96-3 КК України шляхом вказівки на злочини, передбачені у ч. 5 ст. 143 (участь у транснаціональних організаціях, що здійснюють незаконну торгівлю анатомічними матеріалами людини), статтях 255 (створення злочинної організації, 257 (бандитизм). Виявлено прогалину у правовому регулюванні у частині відсутності у нормах розділу XIV-1 Загальної частини КК України вказівки на те, що уповноважена особа може вчинити злочин від імені та в інтересах юридичної особи самостійно або у співучасті. Запропоновано шляхи на її усунення.

Посилання

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб: Закон України від 23 травня 2013 року № 314-VII. URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/314-18#n6 (дата звернення 16.04.2019).
2. Жаровська Г. П. Співучасть у злочині за кримінальним правом України: автореф. дис. канд. юрид. наук. Київ, 2004. 20 с.
3. Кваша О. О. Співучасть у злочині: структура та відповідальність: монографія. Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2013. 560 с.
4. Копйова І.А. Змова на вчинення злочину як обов’язкова ознака співучасті. Проблеми законності. 2017. Вип. 137. С. 113–122.
5. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов, ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
6. Попович Н. Є. Стійкість та попередня зорганізованість як ознаки організованої групи. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2006. № 3. С. 228–239.
7. Кваша О. О. Співучасть у злочині: сутність, структура та відповідальність: дис. доктора юрид. наук. Київ, 2013. 467 с.
8. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII. URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 (дата звернення 16.04.2019).
9. Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних злочинів: Закон України від 11 червня 2009 року № 1507-VI. URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1507-17 (дата звернення 16.04.2019). (дата звернення 16.04.2019).
10. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції: Закон України від 21 грудня 2010 року № 2808-VI. URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2808-17 (дата звернення 16.04.2019).
11. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією: міжнародний документ від 27 січня 1999 року. URL.: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/994_101 (дата звернення 16.04.2019).
12. Загиней З. Основні недоліки нормотворчої техніки інституту застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2017 № 4 (16). С. 58–78 URL.: http://www.chasopysnapu.gp.gov.ua/chasopys/ua/pdf/4-2017/zaginej. pdf (дата звернення 16.04.2019).
Опубліковано
2019-06-07
Розділ
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ТА КРИМІНОЛОГІЯ