ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОГО ПЕРЕКОНАННЯ СУДДІ

Ключові слова: суддя, внутрішнє переконання судді, судове рішення, докази, оцінка доказів, суддівська діяльність, психологія судового процесу

Анотація

У статті досліджено психологічні особливості внутрішнього переконання судді. Зазначено, що саме мова є основою судової діяльності загалом та судді зокрема. Суддівська діяльність є вершиною юридичної сфери, у тому сенсі, що саме суддя в останній інстанції оцінює всі обставини справи й ухвалює рішення (апеляційна, касаційна та наглядова інстанції – це також діяльність судді). По суті, суддя є посадовою особою, призначеною на посаду в установленому порядку, що здійснює правосуддя від імені держави. Діяльність судді регламентується законом і підпорядкована закону, у зв’язку із чим не допускається впливати на діяльність судді в будь-який спосіб. судове рішення спричинює низку наслідків для учасників кримінального судочинства, часто негативних, що накладає додаткове емоційне навантаження на аналізований процес. Зауважено, що судове рішення завжди має бути у правовому полі, але при цьому законодавчо закріплено, що суддя ухвалює рішення на підставі свого внутрішнього переконання, що вимагає звести до єдиного знаменника особистісні фактори та норми закону. Вимога всебічного, повного й об’єктивного розгляду всієї сукупності причин справи корелює з особистісними причинами: рівнем правосвідомості, життєвим досвідом, інтелектуальною сферою. Під час ухвалення рішення суддя має вирішити всі суперечності й усунути можливі сумніви. Наголошено, що внутрішнє переконання виступає морально-психологічною гарантією правосуддя, що сприяє виконанню виховної ролі кримінального процесу, оскільки детермінує прийняття процесуальних рішень, вчинення практичних дій відповідно до своєї совісті, моральних та етичних імперативів. Внутрішнє переконання має ґрунтуватися не на абстрактній думці, а на оцінці кожного з доказів та всієї їх сукупності. Тобто внутрішнє переконання судді потрібно розглядати як систему елементів, що утворюють певне складне явище, а саме: індивідуальні знання, якими суддя володів до моменту оцінки доказів; процес пізнання інформації, представлених чи отриманих суддею доказів (інформації); усвідомлення суддею ступеня своєї незалежності; емоційний стан судді щодо доказів; вольовий стимул, що спонукає суддю до передбачених у кримінально-процесуальному законі практичних дій; зовнішня обґрунтованість та аргументованість прийнятого рішення у процесуальних актах тощо. З огляду на це, зроблено висновок, що внутрішнє переконання – це суб’єктивно-об’єктивна категорія. Суб’єктивна сторона полягає в тому, що, по-перше, це суто індивідуальний результат пізнавальної діяльності конкретної людини. Переконання – якісно особливий стан свідомості, який за своєю природою не може бути отриманий ззовні у готовому вигляді, не може бути колективним, оскільки він обов’язково має бути винесений самим суб’єктом.

Посилання

1. Аристотель. Категории. Москва, 1939.
2. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. Москва: Смысл, 1999. 287 с.
3. Психологія мовлення і психолінгвістика: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Л.О. Калмикова, Г.В. Калмиков, І.М. Лапшина, Н.В. Харченко; за заг. ред. Л.О. Калмикової. Київ: Фенікс, 2008. 245 с.
4. Луспеник Д. Внутрішнє переконання судді як елемент оцінки доказів. Часопис Київського університету права. 2010. № 1. С. 250–258. URL: https://www.zakon-i-normativ.info/index.php/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=312855&menu=442803 (дата звернення: 20.02.2022).
5. Фурса С.Я., Фурса Є.І., Щербак С.В. Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. С. Я. Фурси. Київ: Вид. Фурса С. Я.: КНТ, 2006. Т. 1.
6. Ткачук А. Внутрішнє переконання судді як метод і результат оцінки доказів у цивільному процесі. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 2. С. 43–47.
7. Аубакирова А.А. Гносеологическая и юридическая природа понятийной категории «внутреннее убеждение». Бизнес в законе. Экономико-юридический журнал. 2008. № 3. С. 27–32.
8. Зупанчич Б. Об универсальной природе прав человека. Права человека. Практика Европейского суда по правам человека. 2007. № 6.
9. Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_096#Text (дата звернення: 20.02.2022).
10. Пресреліз рішення ЄСПЛ у справі «Хаджіяннакоу проти Греції» від 18.07.2019. Практика ЄСПЛ. Український аспект: вебсайт. URL: https://www.echr.com.ua/translation/spravaxadzhiyannakou-proti-greci%D1%97-pres-reliz/(дата звернення: 20.02.2022).
11. Рішення ЄСПЛ у справі «Руіс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994. URL: https://rd.ua/storage/articles/CASE%20OF%20RUIZ%20TORIJA%20v. % 2 0 S PA I N % 2 0 - % 2 0 % 5 B U k r a i n i a n % 2 0 Translation%5D.pdf (дата звернення: 20.02.2022).
12. Рішення ЄСПЛ у справі «Суомінен (Suominen) проти Фінляндії» від 01.07.2003. Ліга. Закон. URL: https://ips.ligazakon.net/document/SOO01074 (дата звернення: 20.02.2022).
13. Дроздович Н.Л. Проблеми визначення поняття «внутрішнє переконання судді» у кримінальному процесі України. Часопис Київського університету права. 2009. № 3. С. 224–228.
14. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 20.02.2022).
15. Шепітько В.Ю. Психологія судової діяльності: навч. посіб. Харків: Право, 2006. 160 с.
16. Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія: підручник. Харків, 2008. 240 с.
17. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. Харьков: Вища шк., 1975. 144 с.
18. Дроздович Н.Л. Внутрішнє переконання судді як елемент принципу вільної оцінки доказів. Часопис Київського університету права. 2010. № 1. С. 250–258.
Опубліковано
2022-08-10
Розділ
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ТА КРИМІНОЛОГІЯ