ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ СТАНОВИЩА ЛІТНІХ ЛЮДЕЙ, КОТРІ СТАЛИ ЖЕРТВАМИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

Анотація

У статті проводиться аналізу становища літніх людей, котрі стали жертвами домашнього насильства у контексті теоретико-правової науки. Вказано, що домашнє насильства відбивається на фізичному й психічному стані літніх людей у найбільш вразливий період їхнього життя. Фізичні травми, такі як перелами, пошкодження органів чи подряпини, можуть викликати серйозні наслідки для їхнього фізіологічного стану, а в деяких випадках навіть загрожувати життю. Однак не менш важливий є вплив домашнього насильства на психологічний аспект життя літніх людей. Системне психологічне та душевне травмування може призвести до появи депресії, тривоги та посттравматичного стресового синдрому, можуть спричинити загрозу їхньому загальному психічному здоров’ю, впливаючи на якість їхнього життя та можливість самореалізації. Літні люди, унаслідок особливостей їхнього становища, виявляються особливо вразливими до домашнього насильства. Фізична залежність, специфічні медичні потреби та відсутність фінансової незалежності підвищують їхню вразливість. В умовах складнощів, пов’язаних із військово-політичними реаліями в Україні, обмежений доступ до медичної допомоги та психологічної підтримки ще більше ускладнює ситуацію. Необхідно надати комплексну допомогу, враховуючи унікальні потреби цієї групи, та вжити заходи для запобігання та виявлення випадків насильства в сімейному середовищі. Загалом, боротьба з домашнім насильством проти літніх людей є необхідною складовою сучасного гуманітарного підходу до захисту прав людини та створення безпечного й справедливого суспільства. Комплекс пропонованих заходів щодо політики запобігання та протидії домашньому насильству серед людей літнього віку виокремлено чотири вагомі напрямки: підвищення рівня свідомості суспільства щодо недопущення домашнього насильства та активній протидії цьому негативному явищу; зміцнення правового захисту, механізми підтримки літніх людей, робота щодо гармонізації сімейних стосунків. В ідеалі стратегії попередження насильства мають відбуватися від рівня особистості та її стосунків до суспільної політики та структур вищого рівня. Стратегії повинні включати принципи здорового старіння шляхом оптимізації фізичного, соціального та психічного здоров’я людей похилого віку та надання їм можливості залишатися незалежними та брати участь у своїх громадах.