МЕЖІ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ: ПОНЯТТЯ ТА ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАКРІПЛЕННЯ

Анотація

У статті досліджено межі обмежень прав і свобод людини і громадянина, їх поняття та законодавче закріплення. Зазначено, що гарантовані Конституцією України права та свободи людини і громадянина України можуть бути обмежені. Випадки, коли допускаються обмеження прав і свобод детально описані на рівні Конституції України та передбачені нормами міжнародного права. До най- більш дієвих заходів обмежень прав людини державою відносять запровадження надзвичайного та вій- ськового стану. Здебільшого обмеження посилюються, якщо загроза постає перед усім суспільством.Саме тому під час введення військового стану права людини можуть бути обмежені заради загаль- ного блага. Наголошено, що формами обмежень прав людини в залежності від обставин можуть бути обов’язки, заборони, заходи захисту, покарання, відповідальність, запобіжні заходи тощо. Так, будь- яке встановлення чинним законодавством України юридичної відповідальності за порушення особою юридичних обов’язків є обмеженням прав і свобод людини і громадянина. Для кожної сучасної держави характерна власна система конституційно закріплених загальнолюдських цінностей, що створює під- стави для встановлення меж реалізації громадянами України своїх прав і свобод. Ці підстави можна визначити як сукупність критеріїв та орієнтирів, що окреслюють межі користування громадянами України своїми конституційними правами та свободами, а також здійснення, у межах Конституції України та законів України органами державної влади та органами місцевого самоврядування належних їм повноважень. Зроблено висновок, що основою правового феномену прав і свобод людини є взаємодія їх з державою. Саме держава бере безпосередню участь у встановленні, визнанні, реалізації й гаранту- ванні прав і свобод людини. З огляду на це, при введенні державою обмежень прав і свобод людини та громадянина потрібно знайти баланс між невід’ємними правами людини й дотриманням правопорядку в суспільстві. Будь-яке запровадження обмежень прав і свобод людини у встановлених межах має відпові- дати вимогам чинного законодавства. У зв’язку із цим існує гостра потреба в законодавчому закріпленні правового визначення обмежень прав і свобод людини і громадянина, поняття меж обмежень, що запро- ваджуються. Адже визначення й законодавче закріплення меж обмежень прав і свобод, знаходження балансу між діями громадян, суспільними інтересами й власне самою державою, а також заборони на зловживання державною владою, посадовими особами під час реалізації обмежень прав людини є в наш час найактуальнішим питанням, що стосується практично всіх сфер життя суспільства.