СУБ’ЄКТ УХИЛЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ, НЕ ПОВ’ЯЗАНОГО З ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ: ОКЕМІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

Анотація

Метою статті є тлумачення понять «засуджений», «особа, яка відбуває покарання» як суб’єктів злочинів, передбачених у ст.ст. 389 та 390 КК, та аналіз судових рішень у кримінальній справі № 390/757/ 16-к. Зроблено такі основні висновки: склади злочинів, передбачені у ст.ст. 382 та 389 КК України, — це суміжні склади злочинів, а тому під час кримінально-правової кваліфікації потрібно розмежовувати їх; суміжними ознаками складів злочинів, передбачених у ст.ст. 382 та 389 КК України, виступають безпосередній об’єкт та вина. А розмежувальними — предмет злочину та суб’єкт злочину. Предметом складу злочину, передбаченого у ст. 382 Кодексу, є вирок, рішення, ухвала, постанова суду, що набрали законної сили, а предметом складу злочину, передбаченого у ст. 389 КК України, виступає судове рішення, яке набрало законної сили, в якому особі призначено покарання у виді штрафу або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Суб’єктом злочину, передбаченого у ст. 382 КК України, є особа, яка зобов’язана виконувати покарання (тобто особа, яка наділена державно-владними повноваженнями у межах кримінально-виконавчих відносин), а суб’єктом злочину, передбаченого у ст. 389 КК України, є засуджений до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі (покарань у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, громадських робіт або виправних робіт). Зроблено висновок, що поняття «виконання покарання» та «відбування покарання» з точки зору логіки є співвідносними поняттями,. При цьому під виконанням покарання доцільно розуміти юридичну діяльність державно-владних суб’єктів у межах кримінально-виконавчих відносин, а під відбуванням покарання — дотримання засудженими умов режиму відбування того чи іншого кримінального покарання. Ураховуючи викладене вище, дії особи, яка ухиляється від виконання ухвали суду про заміну покарання в порядку ст. 82 КК України, не можна кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 Кодексу, оскільки така особа не наділена ознаками спеціального суб’єкта злочину, передбаченими у ст. 382 КК України.