ARTIFICIAL INTELLIGENCE AND HUMAN RIGHTS: PROBLEMS OF DIGITALIZATION OF LAW AT THE CURRENT STAGE OF DEVELOPMENT OF THE ELECTRONIC STATE

Keywords: human rights, digitalization of law, artificial intelligence, legal regulation, electronic state, electronic court, digital technologies, legal personality, legal responsibility

Abstract

The article examines the problems of digitalization of law at the current stage of the development of the electronic state through the prism of the relationship between artificial intelligence and human rights. It is noted that the modern Ukrainian society is informational, since the quantity, quality and degree of use of information become factors that determine the level of development of the state and significantly affect its status in the world community. It was emphasized that digital technologies are being actively implemented in all areas of domestic law. The central place in the system of digital technologies is occupied by the AI system. Artificial intelligence has become the focus of the collective consciousness of humanity in 2023, as indicated by various indicators. Active development of this system is one of the main tasks of the modern Ukrainian state. In accordance with the provisions of the new strategy of the electronic state, IT technologies should be implemented in the economic, economic and social spheres, which make it possible to automate the simplest and repetitive operations. The above indicates that the development and implementation of AI systems at the state level is recognized as a strategic task. One of the main areas of legal regulation is civil law itself. To date, the institute of digital rights and digital objects has already been regulated by law. Thus, on March 2, 2024, the Law of Ukraine "On Digital Content and Digital Services" entered into force, which regulates the relationship between the performer and the consumer regarding the provision of digital content and/or digital services. Digital technologies also permeate the field of labor law, primarily as regards the regulation of the remote work format. At the current stage of the development of the electronic state, many employers saw the vulnerability of the human factor in labor relations, which inevitably affected labor productivity, and decided to minimize the production risks associated with the human factor in this way. Today, artificial intelligence systems are also actively used in consumer, financial and other spheres. AI systems can provide citizens with various information, can carry out the simplest operations in the financial sphere, maintain a dialogue with citizens, etc. The al system is also used in the medical field. Thus, it is envisaged to take measures aimed at improving the quality and length of life of Ukrainian citizens, in particular: creation with the help of AI of a national system of counseling of residents of Ukraine based on the analysis of clinical, genetic and behavioral data by artificial intelligence; implementation of AI technologies in the creation of progressive systems of timely round-the-clock medical diagnostics, etc. It concluded that AI technologies can lead to various types of harm, such as software failures, security breaches, data abuse, and algorithmic bias. This can have serious consequences for individuals and society, as they can lead to physical damage to people, animals or property, incorrect medical diagnosis and treatment, traffic accidents, financial losses, etc. Establishing liability for such damages can be a challenge due to the complexity of establishing the subject of responsibility and the often opaqueness of artificial intelligence systems. Such an active implementation of the AI system necessitates its detailed legal regulation, in particular in the field of bringing AI to legal responsibility. And above all, it is necessary to define clear principles of responsibility and compensation for damage caused by AI, in particular, the separation of responsibilities between developers, owners, users and other parties involved in the implementation and operation of AI technologies.

References

1. Г аврильців М . Т. Конституційні гарантії захисту інформаційних прав людини в Україні. Актуальні проблеми інтелектуального, інформаційного, ІТ та Інтернет права : матер. Шостої всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 29 верес. 2022 р.). Львів : Юрид. ф-т Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2022. С. 42–46.
2. Про цифровий контент та цифрові послуги : Закон України від 10.08.2023 № 3321-IX. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3321-20#Text (дата звернення: 08.03.2024).
3. Азьмук Н. А. Зайнятість і мотивація праці в інформаційній економіці: трансформація і взаємозв’язок. Проблеми економіки. 2017. № 4. С. 376–383.
4. 53% роботодавців вважають досвід взаємодії з ChatGPT корисним. WORK.ua. 2023. 4 квіт. URL: https://www.work.ua/news/ukraine/2364/ (дата звернення: 08.03.2024).
5. European Ethical Charter on the Use of Artificial Intelligence in Judicial Systems and their environment / Adopted at the 31st plenary meeting of the CEPEJ (Strasbourg, 3–4 December 2018). URL: https://rm.coe.int/ethical-charter-en-for-publication-4-december-2018/16808f699c (viewed on 08.03.2024).
6. Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні : монографія / [за заг. ред. А. І . Шевченка]. Київ : ІПШІ, 2023. 305 с. URL: https://jai.in.ua/archive/2023/ai_mono.pdf (дата звернення: 08.03.2024).
7. Тарасевич Т. Ю. Правове регулювання штучного інтелекту у сфері репродуктивних функцій людини: сучасні виклики та перспективи реалізації. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер. «Право». 2023. Вип. 75, ч. 1. URL: http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/275558/270584 (дата звернення: 08.03.2024).
8. Андрієнко О. В. Людина vs штучний інтелект: монополія людини на смисли, креативність та відповідальність. Соціальна і цифрова трансформація: теоретичні та практичні проблеми правового регулювання : матер. IIІ Всеукр. наук.- практ. конф. (м. Київ, 23 листоп. 2023 р.) / наук. кер. конф. О. А. Баранов ; упоряд. : М. В. Дубняк, С. О. Дорогих. Київ, 2023. С. 41–45.
9. Ткачук Н. І . Правовий механізм захисту інформаційних прав та свобод людини і громадянина в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер. «Право». 2018. Вип. 49, т. 2. С. 82–85.
10. Загальна декларація прав людини : міжнар. док. від 10.12.1948 / ООН. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text (дата звернення: 08.03.2024).
11. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1556-р. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 08.03.2024).
12. Федоров: Україна почала роботу над правовим регулюванням штучного інтелекту. Суспільне. Новини. 2023. 3 серп. URL: https://suspilne.media/543113-ukraina-pocala-robotu-nad-pravovimreguluvannam-stucnogo-intelektu-fedorov/ (дата звернення: 08.03.2024).
13. Artificial Intelligence and Life in 2030: One Hundred Year Study on Artificial Intelligence. 2016. Stanford University. URL: https://ai100.stanford.edu/sites/g/files/sbiybj18871/files/media/file/ai100report10032016fnl_singles.pdf (viewed on 08.03.2024).
14. Вишня Г . Штучний інтелект і людина: загрози і можливості. Радіо Свобода. 2021. 12 верес. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/shtuchnyi-intelekt-zagrozy-i-mozhlyvisti/31145992.html (дата звернення: 08.03.2024).
15. Теличко О. А., Рекун В. А., Чабаненко Ю. С. Проблеми визначення та нормативного закріплення поняття «штучний інтелект» у законодавстві зарубіжних країн та України. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 2. С. 310–313.
URL: http://lsej.org.ua/2_2021/77.pdf (дата звернення: 08.03.2024).
16. Стефанишин Н. М ., Схаб-Бучинська Т. Я. Штучний інтелект в системі об’єктів цивільних прав. Аналітично-порівняльне правознавство : електр. наук. вид. 2023. № 3. С. 126–131.
URL: http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/284590/278720 (дата звернення: 08.03.2024).
17. Кулинич В. Цифрова особистість: чи можуть роботи бути наділені правами? Юридична газета. 2017. № 49 (599). URL: https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/cifrova-osobistist-chi-mozhutroboti-
buti-nadileni-pravami.html (дата звернення: 08.03.2024).
18. Шишка Н. Щодо відшкодування шкоди, завданої використанням технологій штучного інтелекту: стан правового регулювання в Україні та досвід ЄС. Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасн. наук.-практ. конф., присв. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). Вінниця, 2023. С. 272–279. URL: https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/21a0030c-d502-4614-bda8-c7ca7a3aad2a/content (дата звернення: 08.03.2024).
19. Р обот Ілона Маска вперше завдав шкоду людині. No worries! 2023. 28 груд. URL: https://noworries.news/robot-ilona-maska-vpershe-zavdavshkodu-lyudyni/ (дата звернення: 08.03.2024).
Published
2024-07-05
Section
THEORY AND HISTORY OF THE STATE AND LAW