ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ПРАВА ЛЮДИНИ: ПРОБЛЕМИ ЦИФРОВІЗАЦ ІЇ ПРАВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ ДЕРЖА ВИ

Ключові слова: права людини, цифровізація права, штучний інтелект, правове регулювання, електронна держава, електронний суд, цифрові технології, правосуб’єктність, юридична відповідальність

Анотація

У статті досліджено проблеми цифровізації права на сучасному етапі розвитку електронної держави крізь призму взаємовідносин штучного інтелекту з правами людини. Зазначено, що сучасне українське суспільство є інформаційним, оскільки кількість, якість та ступінь використання інформації стають чинниками, що визначають рівень розвитку держави й суттєво впливають на її статус у світовому співтоваристві. Наголошено, що цифрові технології активно впроваджуються в усі галузі вітчизняного права. Центральне місце в системі цифрових технологій посідає система ШІ. Штучний інтелект став фокусом колективної свідомості людства у 2023 році, на що вказують найрізноманітніші індикатори. Активний розвиток цієї системи є одним з основних завдань сучасної Української держави. Відповідно до положень нової стратегії електронної держави в економічну, господарську та соціальну сфери мають бути впроваджені IT-технології, що дають змогу автоматизувати найпростіші й повторювані операції. Сказане свідчить про те, що розвиток і впровадження систем ШІ на державному рівні визнається завданням стратегічного характеру. Однією з основних сфер правового регулювання є саме цивільне право. На сьогодні вже законодавчо врегульовано інститут цифрових прав і цифрових об’єктів. Так, 2 березня 2024 року набув чинності Закон України «Про цифровий контент та цифрові послуги», яким врегульовано відносини між виконавцем та споживачем щодо надання цифрового контенту та/або цифрової послуги. Цифрові технології пронизують й галузь трудового права, насамперед що стосується регулювання дистанційного формату роботи. На сучасному етапі розвитку електронної держави багато роботодавців побачили вразливість людського чинника у трудових відносинах, що неминуче позначилося на продуктивності праці, вирішивши мінімізувати в такий спосіб ризики виробництва, пов’язані з людським чинником. Системи штучного інтелекту на сьогодні також активно застосовуються в споживчій, фінансовій та інших сферах. Системи ШІ можуть повідомляти громадянам різноманітну інформацію, можуть проводити найпростіші операції у фінансовій сфері, підтримувати з громадянами діалог тощо. У медичній галузі також застосовують систему ШІ. Так, передбачено вжиття заходів, спрямованих на підвищення якості і тривалості життя громадян України, зокрема: створення за допомогою ШІ національної системи консультування жителів України за адресою проживання, що основане на аналізі штучним інтелектом клінічних, генних і поведінкових даних; упровадження технологій ШІ при створенні прогресивних систем своєчасної цілодобової медичної діагностики тощо. Зроблено висновок, що технології штучного інтелекту можуть призвести до різних видів шкоди, таких як збої в програмному забезпеченні, порушення безпеки, зловживання в роботі з даними та упередженість алгоритмів. Це може мати серйозні наслідки для окремих осіб та суспільства, оскільки вони можуть призвести до фізичних пошкоджень людям, тваринам або майну, неправильної діагностики та лікування у медицині, аварій на транспорті, фінансових збитків, тощо. Встановлення відповідальності за подібні збитки може стати викликом через складність встановлення суб’єкта відповідальності і часто непрозорість систем штучного інтелекту. Таке активне впровадження системи ШІ зумовлює необхідність його детальної нормативно-правової регламентації, зокрема у сфері притягнення ШІ до юридичної відповідальності. І передусім потрібно визначити чіткі принципи відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої ШІ, зокрема розмежуванням відповідальності між розробниками, власниками, користувачами та іншими сторонами, причетними до впровадження й експлуатації технологій ШІ.

Посилання

1. Г аврильців М . Т. Конституційні гарантії захисту інформаційних прав людини в Україні. Актуальні проблеми інтелектуального, інформаційного, ІТ та Інтернет права : матер. Шостої всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 29 верес. 2022 р.). Львів : Юрид. ф-т Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2022. С. 42–46.
2. Про цифровий контент та цифрові послуги : Закон України від 10.08.2023 № 3321-IX. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3321-20#Text (дата звернення: 08.03.2024).
3. Азьмук Н. А. Зайнятість і мотивація праці в інформаційній економіці: трансформація і взаємозв’язок. Проблеми економіки. 2017. № 4. С. 376–383.
4. 53% роботодавців вважають досвід взаємодії з ChatGPT корисним. WORK.ua. 2023. 4 квіт. URL: https://www.work.ua/news/ukraine/2364/ (дата звернення: 08.03.2024).
5. European Ethical Charter on the Use of Artificial Intelligence in Judicial Systems and their environment / Adopted at the 31st plenary meeting of the CEPEJ (Strasbourg, 3–4 December 2018). URL: https://rm.coe.int/ethical-charter-en-for-publication-4-december-2018/16808f699c (viewed on 08.03.2024).
6. Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні : монографія / [за заг. ред. А. І . Шевченка]. Київ : ІПШІ, 2023. 305 с. URL: https://jai.in.ua/archive/2023/ai_mono.pdf (дата звернення: 08.03.2024).
7. Тарасевич Т. Ю. Правове регулювання штучного інтелекту у сфері репродуктивних функцій людини: сучасні виклики та перспективи реалізації. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер. «Право». 2023. Вип. 75, ч. 1. URL: http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/275558/270584 (дата звернення: 08.03.2024).
8. Андрієнко О. В. Людина vs штучний інтелект: монополія людини на смисли, креативність та відповідальність. Соціальна і цифрова трансформація: теоретичні та практичні проблеми правового регулювання : матер. IIІ Всеукр. наук.- практ. конф. (м. Київ, 23 листоп. 2023 р.) / наук. кер. конф. О. А. Баранов ; упоряд. : М. В. Дубняк, С. О. Дорогих. Київ, 2023. С. 41–45.
9. Ткачук Н. І . Правовий механізм захисту інформаційних прав та свобод людини і громадянина в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер. «Право». 2018. Вип. 49, т. 2. С. 82–85.
10. Загальна декларація прав людини : міжнар. док. від 10.12.1948 / ООН. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text (дата звернення: 08.03.2024).
11. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1556-р. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 08.03.2024).
12. Федоров: Україна почала роботу над правовим регулюванням штучного інтелекту. Суспільне. Новини. 2023. 3 серп. URL: https://suspilne.media/543113-ukraina-pocala-robotu-nad-pravovimreguluvannam-stucnogo-intelektu-fedorov/ (дата звернення: 08.03.2024).
13. Artificial Intelligence and Life in 2030: One Hundred Year Study on Artificial Intelligence. 2016. Stanford University. URL: https://ai100.stanford.edu/sites/g/files/sbiybj18871/files/media/file/ai100report10032016fnl_singles.pdf (viewed on 08.03.2024).
14. Вишня Г . Штучний інтелект і людина: загрози і можливості. Радіо Свобода. 2021. 12 верес. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/shtuchnyi-intelekt-zagrozy-i-mozhlyvisti/31145992.html (дата звернення: 08.03.2024).
15. Теличко О. А., Рекун В. А., Чабаненко Ю. С. Проблеми визначення та нормативного закріплення поняття «штучний інтелект» у законодавстві зарубіжних країн та України. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 2. С. 310–313.
URL: http://lsej.org.ua/2_2021/77.pdf (дата звернення: 08.03.2024).
16. Стефанишин Н. М ., Схаб-Бучинська Т. Я. Штучний інтелект в системі об’єктів цивільних прав. Аналітично-порівняльне правознавство : електр. наук. вид. 2023. № 3. С. 126–131.
URL: http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/284590/278720 (дата звернення: 08.03.2024).
17. Кулинич В. Цифрова особистість: чи можуть роботи бути наділені правами? Юридична газета. 2017. № 49 (599). URL: https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/cifrova-osobistist-chi-mozhutroboti-
buti-nadileni-pravami.html (дата звернення: 08.03.2024).
18. Шишка Н. Щодо відшкодування шкоди, завданої використанням технологій штучного інтелекту: стан правового регулювання в Україні та досвід ЄС. Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасн. наук.-практ. конф., присв. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). Вінниця, 2023. С. 272–279. URL: https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/21a0030c-d502-4614-bda8-c7ca7a3aad2a/content (дата звернення: 08.03.2024).
19. Р обот Ілона Маска вперше завдав шкоду людині. No worries! 2023. 28 груд. URL: https://noworries.news/robot-ilona-maska-vpershe-zavdavshkodu-lyudyni/ (дата звернення: 08.03.2024).
Опубліковано
2024-07-05
Розділ
ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ Й ПРАВА