ПІДКУП ЯК СПОСІБ МАНІПУЛЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТАМИ ОФІЦІЙНИХ СПОРТИВНИХ ЗМАГАНЬ

Ключові слова: підкуп, маніпулювання, вплив, результат спортивного змагання, неправомірна вигода, спорт, корупційне правопорушення

Анотація

У статті розглядається підкуп як спосіб маніпулювання результатами офіційних змагань (ст. 369-3 КК України). Вказану проблему охарактеризовано з точки зору положень Конвенції Ради Європи проти маніпулювання спортивними змаганнями, Закону України від 03.11.2015 № 743-VIII «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань», а також КК України. Установлено, що вказівка у цьому міжнародному документі на мету отримання будь-якої неправомірної вигоди для себе або інших осіб ідентифікує підкуп у спорті як спосіб маніпулювання. Виявлено ознаки підкупу, що визначені у регулятивному законодавстві України. До них віднесено такі: 1) підкуп – самостійна форма корупційного правопорушення, що впливає на результати офіційних спортивних змагань; 2) предмет підкупу – гроші, цінні папери, інше майно, послуги майнового характеру, інші вигоди і переваги; 3) підкуп включає лише надання вигод та переваг, не охоплюючи пропозицію та обіцянку надати неправомірну вигоду; 4) підкуп виражається лише в активних діях, тобто охоплює лише надання вигод і переваг та не включає їх одержання; 5) суб’єктом підкупу є особа, наділена загальними ознаками, а адресантом підкупу – спеціальний потерплий (спортсмени, особи допоміжного спортивного персоналу, які беруть участь у спортивному змаганні, посадові особи у сфері спорту); 6) підкуп може вважатися закінченим злочином з моменту отримання суб’єктом неправомірної вигоди, незалежно від того, чи відбулося реальне маніпулювання спортивними змаганнями. Встановлено та охарактеризовано ознаки підкупу у ч. 1 ст. 369-3 КК України: 1) загальнокримінальний, а не корупційний характер підкупу; 2) це спосіб дії (впливу на результати офіційних спортивних змагань); 3) передбачає лише активну поведінку суб’єкта; 4) включає лише надання неправомірної вигоди, а не пропозицію та обіцянку її надання; 5) предмет – неправомірна вигода; 6) суб’єкт – загальний.

Посилання

1. Kulke Ulli. Sncient Olimpia was as corrupt as FIFA. URL: https://cutt.ly/TKW4537 (дата зверн.: 25.06.2022).
2. Conn D. The Fall of the House of FIFA. Random House; 2017 Jun 8. URL: https://cutt.ly/rKEwbXj (дата зверн.: 25.06.2022).
3. Global corruption report: sport. Transparency International. 2016. URL: https://cutt.ly/FKEeenj (дата зверн.: 25.06.2022).
4. Evolutions in sport related to corruption. UNODC – United Nations Office on Drugs and Crime. https://cutt.ly/LKEddEn (дата зверн.: 25.06.2022).
5. Конвенція Ради Європи проти маніпулювання спортивними змаганнями: міжнародний документ від 18.09.2014. URL: https://cutt.ly/7IZPZXM (дата відвідув. 15.10.2021).
6. Про ратифікацію Конвенції Ради Європи проти маніпулювання спортивними змаганнями: Закон України від 16.11.2016 № 1752-VIII. URL: https://cutt.ly/pIZAkGQ (дата відвідув. 25.06.2022).
7. Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань: Закон України від 03.11.2015 № 743-VIII. URL: https://cutt.ly/iIZATwb (дата відвідув.25.06.2022).
8. Aquilina, D., Chetcuti, A., Match-fixing: the case of Malta. International Journal of Sport Policy and Politics, 2014. № 6 (1). Р. 107–128.
9. Numerato, D. Corruption and public secrecy: An ethnography of football match-fixing. Current Sociology, 2016. № 64 (5). Р. 699–717.
10. Forrest, D. The Threat to Football from Betting-Related Corruption. International Journal of Sport Finance, 2012. № 7 (2). Р. 99–116.
11. Анісімов Д. О. Об’єктивна сторона складу протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2020. № 4. С. 312–317.
12. Чуваков О. А., Павлов О. І. Протиправний вплив на результати офіційних футбольних змагань як різновид корупції. Правова держава. 2020. № 38. С. 147–152.
13. Старка А. Б. Поняття неправомірної вигоди у контексті кримінально-правової характеристики ст. 369 КК України. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Збірн. наук. статей. 2016. Вип. 41. С. 132–140.
14. Михайлов М. В. Корупційний підкуп: поняття, види та форми. Юридичний бюлетень. 2020. Вип. 17. С. 278–285.
15. Комар В. В. Поняття та види підкупу за кримінальним законодавством України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08; Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса, 2020. 249 с.
16. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За заг. ред. О. М. Джужі, А. В. Савченка, В. В. Чернєя. Київ: Юрінком інтер, 2018. 1104 с.
17. Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України. Київ: Атіка, 2003. 144 с.
18. Пащенко О.О. Чи може виступати єдність термінології як обов’язкова вимога до всіх кримінальноправових норм? Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2016. № 3. С. 98–108.
19. Мусиченко О. М. Зрозумілість кримінального закону: дис. … доктора філософії 081 – «Право»; Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса, 2020. 281 с.
20. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII. URL: https://cutt.ly/tFN3963 (дата відвідув. 25.06.2022).
21. Задоя К. П. Науково-практичний коментар до ст. 369-3 Кримінального кодексу України «Протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань». Право і громадянське суспільство (Науковий журнал. Електронне видання). UPL: https://cutt.ly/hKYv5Nw (дата відвідув. 25.06.2022).
Опубліковано
2022-08-10
Розділ
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ТА КРИМІНОЛОГІЯ