ВИМОГИ ДО АДАПТИВНОСТІ ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Анотація

У статті проводиться аналіз вимог до адаптивності інституту державної служби в контексті євроінтеграційних тенденцій України. Констатовано, що суттєвим принципом і вимогою європейських стандартів у зв’язку з тенденціями глобалізації, трансформації та інформатизації суспільної реальності є адаптивність досліджуваного інституту. Він стає не просто функціональним апаратом, але і живим організмом, який адаптується до вимог часу та інтегрує європейські цінності в основі своєї діяльності, розвиток державної служби відбувається паралельно з вибором суспільства в європейському майбутньому, що надає йому стратегічний вектор для вдосконалення та самореалізації. Принцип адаптивності інституту державної служби підкреслює значення гнучкості та готовності правової системи до змін, що є основним фактором для забезпечення справедливості, стабільності та розвитку суспільства. Оновлення нормативно-правового регулювання створює потребу у постійному процесі аналізу та адаптації нормативів до поточних потреб суспільства, особливу увагу при цьому приділяють таким аспектам, як технологічний прогрес, зміни в соціально-економічних умовах та нові суспільні потреби. Узагальнено, що адаптивність інституту державної служби включає чотири ключові напрямки: систематичне оновлення нормативно-правового поля функціонування державної служби, яке забезпечує можливість та готовність правової системи змінювати чи доповнювати нормативи для врахування сучасних реалій та викликів суспільства; гармонізацію внутрішнього законодавства з міжнародними джерелами прав та умовами, щоб забезпечити захист прав та інтересів громадян у змінених умовах та врахувати їхні потреби; швидке реагування на кризові ситуації та екстрені події полягає в тому, що інститут державної служби повинен бути готовими миттєво реагувати на непередбачувані події, кризові ситуації та надавати додаткові механізми та інструменти для управління у вказаних умовах; стимулювання розвитку та інновацій, що включає розробку та вдосконалення правових інструментів та механізмів, спрямованих на сприяння розвитку технологічним та організаційно-управлінських позитивним тенденціям задля забезпечення соціального прогресу.